Блог про свідомість та самоідентифікацю.

Гортаючи Cardmates натрапив на такий коментар модератора (велика шана йому!)

Одразу виникло питання - чому люди на сайті де спілкуються і пишуть блоги українською, дозволяють собі і далі хрюкати московитскою?

Так, для багатьох це болюче питання.

У когось друга катували в полоні за українську, бо з народження йому повезло і він не знає що таке язик окупанта.

Хтось не хоче себе асоціювати з ворогом.

А для когось це принциповий вибір самоідентифікації.

Велика подяка українським покеристам, стримерам і ведучим, які зробили свій крок і обрали саме українську мову в медійному просторі.

Хтось може сказати що неважливо на "кОком язике, лиш би человек бил хороший", або - "я так с детства привік"

Вибачаюсь за помилки, бо не маю свинячої розкладки в телефоні😁

Я і досі не розумію чому людей які живуть в Україні воротить від української, рідної мови.

Тисяча відмазок, відговорок, але це просто не бажання бути частиною української культури і саме ідентифікувати себе.

Особисто я до грудня 2022 року, жодного дня в житті не спілкувався рідною мовою. Розумів але не спілкувався. Так сталося що перебуваючи в окупації радянщини нам тупо нав'язали іх язику, так як це робили остання чотириста років.

Ще за місяць до повномасштабної війни мене "примусили" спілкуватися українською, такі були правила етера моєї знайомої.

- Як що ти українець, - сказала вона, - спілкуйся українською!

Знати слова і розуміти українську це одне, але коли ти жодного дня в своєму житті не говорив рідною мовою, це зовсім інше. 

Мене вистачало на двадцять секунд спілкуватися українською, далі знову починав хрюкати свинячою.

Від цього ставало гидко.

Тоді я вперше задумався - чому так, чому я не вмію говорити, спілкуватися і писати своєю рідною мовою?

З мене не сміялися на тому етері, не риготали від дикого суржика, мене виправляли і підтримували мої перші кроки.

В школі, а це були вісімдесяті, під час коли Україна була під окупацією радянщини, уроки української мови були раз на два тижні. Нікому вона була не потрібна, від слова зовсім. Тих хто з дитинства знав рідну мову цькували і гнобили, та мабуть багато хто це пам'ятає.

Але ще дитиною я дивувався чому я розумію і знаю кожне слово, коли дивлюсь фільм українською, або чую українське радіо.

Коли закінчився етер, прийшло багато думок, і нескінченне питання ЧОМУ.

З того дня я вирішив - будь що, але я маю повернути свою рідну мову. Говорити рідною мовою, думати і мріяти рідною мовою.

На це у мене пішло не більше двох місяців.

Обрав оточення яке спілкувалося українською, хай це і були соц мережі, але це не завадило йти до поставленої цілі.

Через два місяці думки стали формуватися в голові українською, ранок починався з української, і засинав я з українською.

І це після сорока років спілкування псячою.

Не було ніяких проблем, не було навіть шансів на "відмазки", бо я хотів себе індіфікувати українцем.

" Якою мовою говориш - до такої нації відносишся!"

Ще довго можу говорити про цю тему, про знищення української культури, про насадження чужої язикі, про важливість саме в цей час обрати українську...

Але скажу усім "какая разніца" - запам'ятайте, мова це "прошивка", і як вас "прошлили", тим ви і будете.

І наявність українського паспорта ніколи не зробить вас українцем без знання мови.

Треба вже обирати - українська культура, чи культура орків.

Мабуть достатньо, бо це буде двох томник, і сервер цього не витримає😁

Слава Україні!

Слава Нації!

Вічна пам'ять полеглим Героям!

💙💛