Бронза в хомці Легенд - а далі прірва...

    Друзі, вітаю Вас у моїй черговій "скатертині" тексту. Цього разу так само без змін – слів буде багатенько, адже мені є чим поділитися з Вами. (І на жаль, і на щастя). Почнемо з хомки і більш позитивної частини моєї розповіді.

    Моя п’ятниця розпочалася з невеличкого ремонту в «моїй» кімнаті. На 19:00 стан був наступний:

    Ну, вочевидь, тут сьогодні я вже не зіграю😅😅, то ж швиденько створюю собі тимчасове «робоче місце», налаштовую будильник і йду хоч щось робити (За годину встиг вимісти сміття і двічі промити підлогу😎).

    Одразу зазначу, що хоч і настрій в мене був бойовий, але сильно в свій успіх я не вірив, бо до цього був вже двічі в гостях у Легенд і обидва рази вдавалося переапатися до призів, то ж у 3/3 віри не було ніякої. (Це, до речі¸ може зіграло зі мною злий жарт через 2 години, але про це згодом).

Privat Freeroll Legend

     З перших роздач вдалося поцілити у гарний банк. Не пам'ятаю хто "відкрив" роздачу, я ж заколив свої 7️⃣7️⃣, гравець на малому також кол. В мене сет, але блайнд донкає велику на флопі, вирішив просто поколити. Тьорном вже був чек від опонента, то я вирішую добирати великою – там кол. Рівер мене відверто злякав і на чек я «чекбекаю» (Можливо, більш профітно було добирати більше на тому ж флопі рейзом + знайти якусь невелику ставку рівера, але як вже зіграно).

     Ледь не наступної роздачі флопаю отаке проти двох колів на блайндах, але грязі не відбувається – опонентам просто нема з чим заплатити🤷.

     Знову роздача проти блайндів і тут вже Deadpool добряче потріпав мені нерви, але я вирішую колити рівер виключно за іміджем гравця.

     Ну і ось така роздачка «на десерт». Опен пуш від dusia~19вб, я ще місклікнув і просто дав «клікача» х2 замість репушу і Deadpool задумався – я вже побіліти встиг🥶🥶, бо подумав що він натисне кол і буду вимушений грати без позиції такий до непристойності величезний банк. Але ні, репуш і я з радістю натискаю кол і віддаю ситуацію на волю долі, фортуні та усім кому тільки можна (Все, чому я навчився за 4+ роки в покері, але то таке🤡). Встояли!

    Ще дуже запам’яталася оця роздача. Як мені здається, Ярослав вирішив зробити мені перевірочку «на вшивість»😏😏 і просто заколив мій х3 опен. Але борд видався зовсім не екшоновий для наших рук, то ж ми розійшлися максимально мирно, однак шоудаун мене нереально розвеселив.

    Загалом про першу годину можу сказати наступним чином – карта пре, однак платити немає кому. 3 мої QQ не побачили навіть флопу, декілька АА/КК завершилися максимум флопом проти колдколерів, з АК ситуація трохи краща через перемогу у великому оллині, але теж можна було очікувати більшого (А може і меншого, це ж АК – піди їх зрозумій🤣).

    А от починаючи з другої години пішов відкат. Флеш у флеш (Зізнаюся, це мій найкращий спосіб вильоту з хомок, в моменті, минулої осені, мав стрік 6 хомок підряд з флеш проти флеш старше - не кожний призводив до вильоту, але був ключовим у втраті дорогоцінних фішочок 😄) Але мушу себе похвалити – впорався натиснути просто кол рівера, зекономивши собі десь ~9бб, раніше в мене був би репуш 10/10🤡🤡.

     Ось тут мене якось ну прям тягнуло залізти з колдколом (Що я собі іноді і дозволяю), але я намагаюсь робити схоже лише з сьютовими руками, то ж залишився лише глядачем. (Тьорном прийшов ще один J, але не знаю чи було тут з чого мені дібрати)

     А далі вже фіналочка, на яку я вийшов типу чіпаком, але топ2 стек був усього на декілька блайндів менший.

    Ну і вже ледь не за традицією– знаходжу сам собі проблеми на 5-ту точку. Ось тут хотілося б зупинитися детальніше.

    Залишимо прохолодний кол КJо без позиції «за лапками» у цьому рівнянні (Зараз мені подобається просто дати якісь 4.5 і викинути на репуш). Флоп ми звичайно тягнемо, якщо ми вже тут опинилися, так? А от тьорн. Постійно чую у всіляких нарізках, стрімах, розборах і тд фразу «Ну тузів в нього стало менше». (Розумію, що через мою некомпетентність це з розряду «Чую дзвін та не знаю де він», але все ж таки.) Так от питання: «А коли, бл, в моїх опонентів дійсно буде менше відповідних карт після спарки на тьоні/рівері?» Я вже просто втомився оплачувати тріпси/ФХ раз ра разом. Невже слід просто «вірити» кожен раз у трипс і просто «гівапати» ???🥴 Ця роздача стала прям критичною для мого стеку.    

     Ще через хвилину я в сітауті пропущу АК через те, що треба було бігти відкривати ворота дружині. (Але хто його знає, може це був би мій топ 8).

     То ж надалі мені залишиться лише виживати. Тут не захотів репушити Vaka, бо не помічав, що б він занадто зловживав відкриттями – вирішив спробувати побачити флоп і це мені вдалося.

    Чергова аварія (Що смішно – того вечора я зберу флеш лише раз аби оплатити Сержу😅)

     +Знаходимо подвоєння

     Надалі ледь не годину я буду сидіти не те, що тихше води, а просто тихіше за тишу.🤐 Декілька опенпушів з ТТ/88/22 без колів дадуть мені такі необхідні фішки аби перечекати «податкові» анте, SB/BB і таки дочекатися ІТМ🤑. І навіть разочок подвоїтися:

     Після чого відбувається мем вечора (Принаймні особисто для мене). Як я згадував вище, я двічі був у гостях у Легенд і двічі це закінчувалося сріблом для мене. І я, чогось, у моменті вирішив, що буде дотепно написати про це моїм опонентам – щось накшталт «В мене срібло гарантоване, розбирайтеся між собою». І ОДРАЗУ Ж, ОДРАААЗУ вібдувається оце. (Сподіваюся, що це через ту маячню, що я написав за секунду до цього – бо це ну дуже смішно у моїй хворій головці🤣🤣).

     То ж цього разу знову без перемоги в найелітнішій хомці спільноти, але результатом я залишився задоволеним.🤩🤩 Здавалося б – ну круто, що може піти не так?! І ось тут моя розповідь почне потроху змінювати тон настрою. Як Ви могли здогадатися – разом з ІТМ на наш рахунок падає вагома частка фантиків, котрі якось треба трансформувати у гроші – про це і піде мова.

Наші улюблені спіни і ТМ

    Досвід минулої п’ятниці мене, звичайно ж, нічому не навчив, і я опівночі йду «на пару спінів» - результат не міг бути інакшим. 2-га ночі, за цей час я програв два х10 спіни без шансів, двічі програю HU у стеках 40 проти 3бб та 22 проти 1.5бб, а загальний прогрес відіграшу каже мені, що я знову маю -800 🤷🤷 (700гривень з 1.500ТМок). Знову безсонна ніч, навіть не дивлячись на те скільки я набігався за попередній день.

    Знову, ледь відкривши очі, я йду вмитися і беру телефон до рук, бо знаю, що воно мене буде гризти аж поки я того не позбудуся. Знову я поринаю з головою у цей вир емоцій і, нажаль, вони всі негативні, навіть не дивлячись на те, що я потихоньку камбекаю баланс. В мене залишаються останні ~150Тм на спін за 100+50. Каса вже показує, що я маю 3.8к гривень з 3400ТМ – отже можна спокійно відіграти 2 гри і зайнятися, нарешті, своїми справами. Підгружаю за 100, випадає множник х5, чим не гарне завершення цієї клятої спінорутини. А завершується вона наступним чином:

    На жаль, це була саме та крапля, що «переповнила» чашу. Не пам’ятаю, що б колись почувався більш зпустошеним через покер. Надалі вирішаю скіпнути центрол, бо розумію, що маю зменшити ризики задля того, щоб підійти до кубку в найкращому стані який я можу мати в такий день.

PrivateSpringCup

     Якщо бути відвертим, то я тверезо розумію, що мені взагалі не слід сідати грати, але не можу вмовити сам себе. (Є такий чудовий сучасний термін - FOMO (Fear of Missing Out) – якщо простими словами, то це страх втраченої можливості, «От я зараз не сяду грати, а міг би топ нок/статуетку отримати». І, на жаль, я знаю, що я гриз би себе цим, якби дав собі відпочити – так само як я себе гризтиму, якщо змушу грати проти волі і нароблю дичини, що парадоксально, але ось така вона моя реальність, котра, на жаль, виходить далееко за межі покеру).

    Турнір починаєтьзя з найгіршого можливого сценарію для мене – лише 2 гравці окрім мене і 5 ситаутів за столом. Я ледь не молився богові, що б усі ці люди позаходили. Звичайно ж починається клятий 3макс з купою мертвих грошей. І, в цей самий час, спортсмен ліворуч вирішує, що йому даром не здався той постфлоп і він просто буде репушити по 100бобів. Так ще й робити це настільки майстерно – він «задоджив» наче клята фантомка (Хто зрозумів – той зрозумів😅) кожні мої АК (Яких за цей час встигло промайнути 6-7 штук) і тд, але варто було мені відкрити якісь Т9о чи щось такого так одразу «розпишися і лови репуш». Так тривало 40 хвилин (А Ви маєте розуміти, що у такому форматі це не ті самі 40 хвилин за фулрінг столом – я нарахував 100 роздач, далі реплеєр просто відмовляється провантажувати), замість мого стільчика вже лишалися лічені тліючі вугольки.

    Аж ось воно – IT’S A MIRACLE. «Нарешті ти спіймався» – промайнуло в моїй голові наче блискавка. (Під час написання прийшлов в голову цей мем – спробував його відтворити для вас, але якість настільки шакальна і залишає бажати кращого, то ж лишаю під спойлером.)

    То ж сталося не так, як гадалося – і тут всі мої запобіжники просто вигоріли водночас і я прямо стрибаю в обійми фуллтільту. "ЙЯ АБІДІЛАСЯ" - Починаю просто пушити кожну руку🤡. Мало того, що я переїхав АК, так мені ще й одразу ж здають QQ, чим я повертаю собі стек майже того розміру, що був до переїзду з АА.

     Здавалося б, ну от, зупинися, все добре, 1.5 стартові, можна грати. Але я вже був десь далеко.🤷

(Єдине, що у цьому вирі "звіздєца "мене щиро радує, що я повернув людині фішки за АК, та ще й з відсотками.)

     І що ми маємо? Надпис на екрані, де мені дякують за участь, а порожнеча всередині і навколо стає настільки безпросвітною, що здається що далі вже нічого не буде. (Гіфка «зі звуком»)

    Як одного разу писав наш форумчанин KatamaranUA «Як же в такі моменти хочеться мати якесь альтер-его, котре зможе втримати тебе від всієї цієї дурні», але, як результат, ти знову і знову залишаєшся сам на сам з собою і тією дичиною, що ти щойно скоїв. Я не знаю чому так, але чим надалі тим негативні емоції на мене впливають все сильніше й сильніше в гірший бік, аніж позитивн в кращийі– і з цим обов’язково слід щось робити. (Але, якщо чесно, не маю навіть уявлення що саме). Такого зі мною ще не було ніколи, це аж моторошно з одного боку, коли 31річний чоловік не може стримати себе через пікселі.😅😅

     Для чого я це пишу? Насамперед, для себе, бо маю дати тому десь вихід, бо воно сидить всередині і не відпускає. По-друге, я би хотів щиро перепросити моїх вчорашніх опонентів за той цирк, що я влаштував. Не знаю, що було в моїх голові, але переможи я рандомно з тими 32о королів – чи міг би я "пишатися" собою і написати про це у блозі так, ніби це моє досягнення? Звичайно ж ні. Я взагалі глибоко емпатична людина і це розповсюджується і на покер так само, то ж ще раз повторюся – єдине, що мене тішить у цій ситуації так це те, що фішки vis’а повернулися до нього і я не зіпсував людині вечір. По-третє, я вирішив висвітлити цей зрив з ціллю пообіцяти собі і Вам надалі ніколи такого не повторювати, то ж це слово, відтепер, я мушу стримати.

     Ось таким вийшов цей монолог, котрий, сподіваюся, перетвориться згодом на діалог з Вами, спільното. Вибачайте за цей «потік» думки, і так скоротив на 20% майже щоб воно мало хоч якийсь придатний для читання вигляд - не знаю чи вдалося. Щиро дякую всім хто прочитає це і розділить цей момент зі мною так само, як розділяв блоги про перемоги і здобутки. Знайте, що Ви – найкращі!🤗🤗 Бажаю Вам завжди бути з «холодною» головою, не лише за покерними столами.🖤

    А з Вами був той самий «скатертина тексту і пара скрінів». До нових зустрічей!🖤