Думки які вони є. Трішки гарних новин

Доброго ранку! Так кожного ранку, я кажу своїм... навіть не побратимам... задумуюсь про це, але на думку приходить лише "політв'язням". Нас випускають у місто на декілька годин і не тримають тут, але у більшості є кримінальне провадження просто за те, що людина хотіла жити. "Чи справедливо це?" Вирішуйте самі, на це питання я дав відповідь собі давно і більше до цього повертатись не буду.

Люди зневірені, не довіряють нікому і хапаються за маленьку надію ще декілька тижднів побути з сім'єю. Навіть коли є можливість і підстави для списання, вони обирають бігти, бо це швидше чим сидіти тут чорт знає скільки. Одні декілька днів, інші по пів року і ти не знаєш скільки саме тебе тут будуть тримати.

О 9:00 шикування, перевіряють чи всі на місці і дають завдання (наряди) до обіду. Хоч якийсь час у роботі дає відчути себе потрібним для якоїсь цілі, хоча й безоплатно виконувати якусь роботу, таке собі відчуття. Рабства не має... А що це тоді?

Думки, думки, думки... Як же воно бісить вже.. Єдине, що допомагає, це розмова з рідними, та щоденні квести, які ставиш собі для того, щоб якомога швидше покинути це місце. І так були ще гірші місця, к прикладу розподільчий центр на ДВРЗ чи казарма ВСП в Києві, бляха людей тримають без можливості адекватно сходити помитись чи сходити у вбиральню. А чи люди ми для них?

В цих "катівнях" я побув всього по 24 години, а тут вже шість днів. Як люди по декілька років сидять у в'язниці, це ж просто вибух мозку, що робити з цими думками?

Ще декілька тижднів назад, я думав про те що краще відсиджу 5-10 років, чим буду вбитим, але зараз я розумію, що це не для моєї психіки, та й завдання мінімум я для себе виконав, я довів, що маю обмеження, і що мої слова про те, що моє ВЛК в березні місяці минулого року просто підробили і зробили мене "придатним", так як я для них "РЕСУРС і РАБ". Вже сьогодні я маю новину про те, що в найблищий час поїду на Центральне ВЛК в Київ, і там буде вирішуватись питання про моє списання, так як тільки Голова ЦВЛК може це вирішити.

Далі буду вас інформувати... а поки цінуйте свободу та своє життя, і пам'ятайте, що кожна "особа чи ресурс" в першу чергу це ЛЮДИНА і ОСОБИСТІСТЬ.