е Лі тна розпаковка, першої Еліти на оновленому Кардмейтс

Штошш..

Це буде великий пост, сорі ¯⁠\⁠_⁠(⁠ツ⁠)⁠_⁠/⁠¯

Під спойлерами, пісні. Я дуже довго міркував, що саме сюди добавити.

Якщо немає бажання, не слухайте.

1. Я розумію причини. Але цього хлопця вже давно немає. Але це гімн цього посту.

2. Справжня, "Кримська" пісня, є гарний боець з Сімферополя, чемпіон світу. Він мешкав далеко не в центрі міста.

3. Мої відчуття, коли я бачу відгуки своєї діяльності, і тут в тому числі.

Вітаю, кардмейтс!

Є бажання зачепити декілька тем, щоб мабуть до них більше і не повертатись найближчим часом, підвести деякі підсумки, трохи розповісти про себе.

Так і зроблю.

Статус/аура <

Це не я зробив. Це ж всі ви тицяли в зелений хрестик, або в червону палку оцінюючи моі пости чи коментарі, чи змагання, чи інтерв'ю, і так далі.

Цей час, з моменту реестрації на км, до того як пишу цей пост, пролетів дуже швидко. Мені було цікаво абсолютно все що відбувається на цій площадці. Мені було цікаво читати все що пишуть шановні блогери. Борода назвав якось вас всіх, хто тут збирається та залишається, "перлинами", і я не можу знайти слово краще. Ви всі — перлини.

Всі мають свої особливості, цікавинки, життєвий досвід, і що найголовніше, діляться цим всім!

"людей нецікавих на світі немає". (с)

Покер <

Для мене, покер це не просто гра в карти. Це навіть не моє хоббі! Може захоплення? Може.

Шукати правильні слова я ще буду.

Найкращий стандартний опис покеру що я чув, це — карткова гра, з неповними математичними данними.

Я починав з мтт в онлайні, потім натрапляв на клуби в офлайні, знайомився, грав зі знайомим вдома чи по офісам після роботи, та продовжую дізнаватись про покер с кожним тижнем все більше і більше.

• Покер — це спілкування.

Не бачив я в клубах кеш стіл, за яким не було б якогось "балакучки", чи щоб хтось за 15 хвилин жодного разу не пожартував. 

Коли такого нема, цю роль одягаю на себе я.

Манав я той покер де всі сидять в капюшонах мовчки.

Гайролери грьобані!

Різний покер о_О <

Якось в Києві, в моі ДУЖЕ буремні часи, прибуваючи в стані алкогольного сп'яніння(тотального) я зачепився з двома чоловіками, доказуючи що гроші не несуть ніякого сенсу самі по собі. Вони мене переконували що це найважливіше в житті, і що ми всі, і я в тому числі, знаходимось тут тільки для того щоб виграти some money from each other. 

На той момент в мене в боксі на столі, валялось два флагмана однієї з марок мобільних телефонів, один голубий(для добрих справ) інший чорний(для поганих справ). 

В запалі спору, я сказав що ізі доведу прям зараз, що матеріальне без душі та наповненя— повна херня, і не вартує нічого.

Дядька сказав - "давай".

Я підняв один з телефонів і спитав - "розуміеш скільки коштує?" 

Він каже - "так".

>Я встаю, виходжу зі столу та зі всією силою що маю, вхерачіваю трубку в підлогу (а підлога там, стандартна, м'яка, килим такий велюровий) телефон зі швидкістю боліда формули-1 полетів через весь 15 метровий простір покерного приміщення до стіни; я підійшов, взяв його, та повторив цю процедуру ще декілька разів.<

Виглядав він ось так потім.

Сфоткав собі на згадку другим телефоном.

Мабуть мало хто зрозуміє сенс такого вчинку, але є надія що деякі такі да.

Не треба вносити собі в життя деструктивних речей, а вони так сильно намагались мене в цьому переконати, що мав бажання щось знищити. Головне що не в собі(!).

Доречі питань до мене такого плану більше не виникало. 乁⁠ ⁠˘⁠ ⁠o⁠ ⁠˘⁠ ⁠ㄏ

Ще була історія про зустрічі з москалями. 

Ще була історія, шо я по молодості захотів собі дівчину-покерістку, а вийшло ще краще. 

Чи як грав і трошки вигравав. 

Є в моїх блогах це все.

Інші нестандартні історії треба згадувати. Але на сьогодні досить, не буду вас перевантажувати буквами ;)

SOOPPLE <

Я ще в 06-07 році, коли ще грав в контрстрайк 1.6, бачив що деінде проходять змагання 5 на 5. Та взяв і придумав від балди змагання 2 на 2, зі своїми правилами, де можна штурмувати тільки одну точку. Бахнув на кримський форум пост, домовився з діректором свого комп'ютерного клубу на районі що хочу провести, і провів.

 Мав і місцевих, і дуо з інших кримських міст та селищ. Бігав між серверами та перегружав, міняв карти, слідкував за турнірною сіткою, нагороджував 1-2-3 місце конвертами з гривнями.. Короче.. мені по кайфу все це!

Потім і вчитись в універ я пішов на "менеджмент організації". 

Для мене супплі, задоволення в чистому вигляді. Ендорфінів жменя. Дякую що приймаєте участь. 

_Ліричний відступ_

В суспільстві, Існують та переважають + - три думки:

• 1. Людина може ділитися тільки тим, чого в неї багато. Наприклад має багато доброти в серці чи на душі, і добрий до всіх оточуючих.
• 2. Людині не хватає визнання та шани, тому що мала з цим проблеми в дитинстві/юності, і вона підсвідомо цього потребує.
• 3. Людина робила багато поганого в минулому, зла, скама, інших вчинків, тому хоче відбілювання себе, перед собою, чи вищими силами.

Я не буду нічого коментувати з цього приводу, мої думкі — інші, просто поверніться до цих роздумів, коли буде вільні 5 хвилин, та подумайте і про себе, і про тих хто вас оточує.

Чому? глобально<

Одного разу занесло мене на офіційний канал джіджі покеру, ну а потім вже і в чат джіджі в тг.

Декілька днів почитав, подивився, оцінив що відбувається. І вирішив приймати участь в спілкуванні.

Незабаром трапився такий діалог.

І впринципі, якась примарна думка в мене в голові вже і була. Що треба залишати свій позитивний (не обов'язково вагомий) слід.

Трохи поміркував, і вирішив, хай так і буде.

Cardmates <

Як і більшість, побачив хоумгеймс в лоббі в пятницю. І натрапив на цю чудову спільноту.

Я залишився тільки тому що мене тут добре прийняли. Були ввічливі, дружелюбні. Я не буду перераховувати хто саме. Вони ж самі все мабуть пам'ятають.

Тепер і я продовжую себе поводити так само, всіх новачків сприймаю дружелюбно.(як виявилось, в 97% випадків) Хай залишаються назавжди. Будуймо українську покерну спільноту разом.

Тож... ДЯКУЮ ВАМ 

Покер — це ви, приятелі.

На останок <

Мені з е Лі тного приводу, прислали декілька цікавинок.

Тож тримайте мій перший звіт "розпакоуки" , авжеж з улюбленою малою.

В середині 

Омріяна, на базі, тепер в мене в шафі 

А ще мав невеличкий конфлікт!

Але я переміг в цій суперечці 

Бо впливові дорослі дяді, казали мені що дівчина, та віскі, повинні бути тільки 18 річні)).. (с)

18, це добре.

Але мій улюблений, саме 12.

З масонським трикутником, классика.

Я потім розповім, чому саме, зараз неначасі

Іван сказав, це офіс скинувся Пашу сводити в бар.

Бо займати робоче місце "контент-менеджеру*, поки мені не дають ;)

Ну і фіналочка

Я вас всіх обійняв.

Ви не уявляєте що ви для мене.

ʕ⁠っ⁠•⁠ᴥ⁠•⁠ʔ⁠っ