Галопом по Європам, або як я потрапив до Австрії №3

Сьогоднішня тема це отримання студ. візи. Справа геморойна, але не супер складна.

Поперше що я зробив, це відкрив рахунок у банку. Ерсте банк, мабудь найкращий для студентів, бо ти ні за які послуги банку не платиш до 26 років. Також можна було бескоштовно отримати кредитну карту, для того щоб платити за онлайн покупки і таке інше. (але потім зробили дебетову карту зі спеціальним номером для онлайн покупок, це було набагато зручніше) Доречі, операції в цьому банку проходили буквально за секунди, і ніколи не треба було нічого чекати.
Для чого цей рахунок? Для того щоб у вас там лежали кошти на проживання (+- 7000 євро на рік), і кожного року, коли ви продовжуєте візу треба було брати виписку з банку, про наявність цих коштів. виписка просто бралася з спеціального автомату. Робота була майже вся автоматизована, тому не треба спілкуватися з людьми, це мені дуже подобалось, але якщо виникають проблеми працівник банку вам легко допоможе.
Багато хто читерив з цією справкою, якщо не вистачало коштів, або взагалі не було, то позичали , клали на рахунок, робили довідку та віддавали 😅
Окрім того, якщо ви працюєте, то можна надати документи про це, та довідку про останні три зарплати, яку міг дати вам ваш Босс. Це був великий жирний плюс при подачі на візу.

Наступним кроком було відкриття страховки, для студентів є спеціальний тариф, за який на той час не дуже то і багато платив, десь 50 евро. Але кожного року плата зростала, (це не тільки за страховку а й за житло)

Довідка про те що ви прописані у місті Відень. Забув вчора сказати, що коли ви заїжджаєте до свого житла, вам дають формуляр, який треба заповнити, і віднести у відповідну інстанцію протягом трьох днів(для кожного району міста вона була окремою, це було зручно, бо майже не було черг). там вони вносять вас у реєстр і все. (надалі для продовження візи ви просто надаєте копію цього документу). Окрім того треба було надати копію діючого контракту з гуртожитком, або орендодавцем.

Іноді просять принесту справку про несудимість, або про те що у вас нема заборгованостей по кредиту, але в мене такого не було

На сайті Органу управління, який видає візи можно було завантажити формуляр для подачі. Щонайменше п'ять сторінок, треба було заповнювати, але то не особливо складно.

Свіжі фото, яким не більше ніж пів року. Найлегше завдання, бо майже усюди є спеціальні фотоавтомати, зайшов зробив фото і вийшов.

Ну наче по документах все. Найскладніше це висидіти в черзі, для того щоб зайти в кабінет та віддати усі папери (при собі треба було мати і оригінали і копії).

Потім залишається лише чекати, від декількох тижнів до декількох місяців, але мені завжди щастило, і за декілька тижнів я вже був з документом.

Приблизно так виглядає документ (інформація з обох сторін).

Ну і звісно це дуже багато бумажної волокіти, тому вдома була немаленька така папка з усіма паперами.

З приводу роботи: на це теж треба було отримувати дозвіл, подавати документи на біржу праці, там вся інформація оброблялась і тільки після отримання дозволу можна було працювати. (При зміні місця працевлаштування треба було отримувати новий дозвіл) Без цього дозволу на вас та на вашого роботодавця накладався штраф 5000 євро (на кожного). Плюс роботи це те, що трішки легше подовжити свою візу, ви маєте додаткові кошти на життя та найважливіше це те, що вашу страховку мав оплачувати ваш роботодавець. тому в плані витрат вже було легше.
Студенти бакалавріату мають право працювати лише 20 годин на тиждень. Також великим плюсом є  13-та і 14-та зарплатні.

Ну якось так виходить)  може є якісь питання?)