грудень // другий тиждень

Ні 🌞

вихідні знову вирішив зробити вихідними, а тому підсумки тижня можна підбити завчасно.

відмив ТМ на вбеті. з 2600 вийшло 3900. трохи вивів, шоб зафіксувати якийсь +. БР=₴1500.
може вийде розкрутити до більш серйозної суми.

погрався на ставках. подумав, шо після програшу полтаві можна вторчати і кудрівці. з різницею у два гола. бо для цих майстрів шкіряного м'яча, бачу, нема нічого неможливого.

ставка з бірмінгемцями більш адекватна. не дивився статистику, а просто подумав, шо астон вілла останнім часом виглядає, як команда здатна грохнути арсенал. та і кеф мені здався доволі високим, а тому і привабливим.

але це все фан. ставлю дуже рідко і завжди символічні суми.

понеділок.
да, доїхав, як свиня, але на тьорні з'явилися ще +аути на стріт, того виглядає наче як втащив знизу разок 💪😁

вівторок.
не дуже часто граю від чек-кола всі вулиці, але тут наче взагалі нема інших варіантів, крім такого, як добрати.

середа.
у вбет рубильник не в ту сторону повернуло. БР=0😁на піку було тищ 8-9 грн

проти грузинського рега. пам'ятаю, коли він тільки з'явився, то був дуже виважений. та не пройшло багато часу, як став грати більш широко. періодично з ним зарубаємося.
така собі профдеформація пло6.

четвер.
сьогодні рубильник перемкнули вже у 888🤮
перший день вирішив повноцінно відіграти 7-8 годин і з них 6-7 було суцільного кошмару...

...але одна роздача зробила день.
нарядився і вибрався на 500. якшо на 200 заглядую періодично, то на 500 мене місяці два-три не було. вдало увірвався.

та все ж сидів і призадумався. ну 50 чи 100 ліміт така летить без проблем в АІ. а тут бабки давлять і через те промайнула думка взагалі макнути... добре, шо не зарив. добре, шо нашвиряли, як треба 😁

п'ятниця.
ніякої поваги не вірити в мій сет А і колити флоп+тьорн.
ніякої поваги не вірити в натсстріт і колити рівер.
=(

НЕПОКЕРНЕ

рандомний факт

подумав, шо можливо треба себе візуалізувати якось, якшо три місяці ошиваюся і пишу на форумі.

фото з грузії. якось з другом взяли ноути, зняли недорогу квартиру у тбілісі і пожили два місяці. а до того роки зо два регулярно їздив туди відпочивати.

так, зараз їхнє керівництво важко назвати дружнім до нашої країни та все ж народ там дуже привітний до українців. у тому числі з цілком очевидної причини.

серед маси спогадів напишу, як приїхав на святкування 100-річчя незалежності країни.
ми з другом вибралися у центр тбілісі і думали, шо зара буде свято. приїхали десь о 5-6 вечора і.. нічого. нічогісінько.

я до цього якось бував на новий рік тут і бачив той галдьож і феєрверки усю ніч. ну то логічно для мене було очікувати не меншого екшону і з приводу такої дати. але ні. ми приїхали подивитися на пусту сцену, де ще зранку чи то мер, чи президент, чи хтось ще виголосив промову і все. абсолютно звичайний день.

окремо виділю біснувату систему з банкоматами (може існують і "нормальні", але натрапляв тільки на такі). не як у нас, засунув карту -- отримав гроші -- забрав карту. а карту тобі видає до того, як видасть гроші.
чи слід казати, шо таки раз завтикав і не забрав бабки, які тим не менш були зняті з мого балансу?
на наступний день у банку написав заяву і гроші мені повернули через якийсь час (пощастило, шо вони повернулися у банкомат і їх ніхто не забрав) та сама ситуація змусила мене знатно побл*кать і потануй***навротить того вечора.

кіномарафон
у грудні взявся дивитися/передивлятися фільми гічкока. вже писав, що років 5-10 тому перестав нехтувати старим кіно і коли прийняв його зі всіма умовностями, то відкрив для себе багато цікавих стрічок.

щодо його фільмів, то мій однозначний топ-1, то вікно у двір/1954.
ще виділю у випадку вбивста телефонуйте М/1954, незнайомці в потягу/1951, мотузку/1948 і леді зникає/1938.
у випадку з "леді" співпало, шо читав книжку і кінцівку у фільмі змінили. ну бо 38-ий рік і завезли трохи фантазій щодо тогочасних реалій. аби не кінцівка, яка зовсім не зайшла, то це було б 8/10 від мене. а так 7/10.

всі згадані фільми, то детективи з доволі передбачуваним сюжетом. та менш з тим дивитися мені їх було цікаво.
не згадав "птахів" і "ребекку" просто тому, шо сама авторка цих творів прохолодно відзивалася про екранізації. відповідно якшо одна з улюблених письменниць так реагує, то я десь теж перебираю її відношення до цих фільмів. а значить радити не беруся.

*"психо" хоча і передивився, але якось не виділяю його. та стрічка загалом окейна. питань нема.

музика.
простенький трек і відеоряд, як особиста медитація.
живу на лівому березі і раніше дуже часто споглядав цей самий вигляд з вікна вагона метро.

GL!