Iсторія WSOP. Частина перша: WSOP 70-х: Динозаври покеру

 Вітаю спільното! 

Ніч була темною, і дощ стукав по вікнах лабораторії. І ось тут, між старими коробками з документами та шматками машин, стояла вона — моя мета, «Делоріан». І хоча я не мав найменшого уявлення про час, в який я збирався потрапити, я точно знав, що мені треба повернутися у 70-ті, щоб розібратися в історії World Series of Poker.

Знаєте, як це — коли хочеш зрозуміти, чому покер став тим, чим є сьогодні? Ось і я так само. Тільки замість того, щоб просто читати книжки чи дивитися документалки, я вирішив вкрасти машину часу у Доктора Брауна і вирушити у подорож через епохи покеру.

Ух ти! Здається, я опинився на порозі великих змін. Тут, у світі, де кроки на шляху до перемоги зроблені не тільки гравцями, але й змінами в правилах, техніках і стилях гри. І кожен блайнд на столі — це момент, який може перетворити тебе на чемпіона. Так от, вивчаючи цю стародавню епоху покеру, я обіцяю вам, що не просто розповім про перші турніри, я ще й проведу вас через час.

Ласкаво прошу на наш борт. Наступна зупинка - 70і!

World Series of Poker (WSOP) – це не просто турнір, це справжня легенда світу покеру!       Історія WSOP почалася в 1970 році, коли у Лас-Вегасі відбувся перший чемпіонат, на який зібралися всього 7 гравців, але той турнір вже став фундаментом для найбільш престижної покерної серії в світі. З того часу покерні чемпіони не тільки здобували величезні гроші, але й здобували безсмертну славу, адже саме WSOP визначає справжніх майстрів гри.

   Турнір став майданчиком для найсміливіших ставок, найбільших виграшів і найнепередбачуваніших роздач. Але разом з фінансовими досягненнями та славою прийшли і сумні моменти, від трагічних випадків до справжніх кримінальних історій. Протягом десятиліть WSOP став не лише спортивною подією, але й культовим феноменом, який вабить людей з усього світу і викликає в них різні емоції – від захоплення до розчарувань.

У цьому блозі ми подивимося на історію WSOP від скромних початків до сьогодення. Розглянемо найяскравіші і найтрагічніші моменти цієї серії турнірів, розкриємо історії великих перемог і сумних поразок, що залишили слід у серцях мільйонів гравців по всьому світу.

Блог вирішив розділити на частини, по періодам. 

Отже, до вашої уваги - Iсторія WSOP. Частина перша: WSOP 70-х: Динозаври покеру

1970 - Зародження легенди!

  Уявіть собі Лас-Вегас кінця 1960-х – місто неонових вогнів, азарту та незвичних історій. Саме тут, у казино Binion’s Horseshoe, Бенні Бініон вирішив влаштувати те, що згодом увійде в історію як перший World Series of Poker.

 У 1970 році, коли покер ще не вважали спортом, а скоріше таємною зустріччю для невеликої групи ентузіастів, Бініон запросив лише 7 гравців – обрану компанію людей, що володіли унікальним талантом та сміливістю змагатися за звання найкращого. Атмосфера була напруженою та водночас проникнута духом авантюри. Гравці зібралися за одним столом, граючи у Five‑Card Stud – гру, яка вимагала не тільки вмінь, але й холодного розуму.

(5-кариочний стад – це один із класичних варіантів покеру. У цій грі кожному гравцю роздається п'ять карт. Зазвичай перша карта видається закритою (тільки гравець її бачить), а решта – відкритими, що дозволяє бачити частину рук суперників. Мета гри – зібрати найкращу комбінацію з п'яти карт, ведучи ставки на основі відкритих карт та власного закритого компонента)

Але цього разу все було по-іншому: переможець визначався не за сукупністю ставок чи виграшних комбінацій, а голосуванням учасників. Так, замість математичних розрахунків і стратегічних ходів, рішенням ставала згода колег – своєрідне визнання авторитету серед почесних майстрів гри.

Серед присутніх був Джонні Мосс.

Його холоднокровність, вміння читати суперників і, здавалося, вроджене щастя зробили його фаворитом багатьох. Незважаючи на те, що методика вибору чемпіона була досить незвичайною, саме його обрали головним – і так народилася легенда, що дала старт серії, яка змінить світ покеру назавжди. 

Хоча турнір був невеликим за розміром і мав експериментальний характер, його успіх підтвердив ідею, що покер може стати змагальницьким видом спорту. Сам Бенні Бініон бачив потенціал у створенні регулярних заходів, що згодом призвело до появи стандартного формату з бай-іном і підрахунком фішок.

1971 -Зміна підходу та підтвердження традиції

  У 1971 році організатори WSOP зробили важливий крок уперед. Замість голосування, яким визначали чемпіона в 1970 році, було впроваджено підрахунок фішок, що дозволило об’єктивно відзначити найуспішнішого гравця. Гра все ще проходила у форматі Five‑Card Stud, але зміна методики визначення переможця надала турніру більшої конкурентності та справедливості.

  Завдяки новому підходу, легендарний Johnny Moss зумів повторити свій успіх і знову отримав титул чемпіона. Його здатність управляти своїми фішками та вчасно приймати рішення була вирішальною.

  Впровадження системи підрахунку фішок у 1971 році заклало основу для майбутніх турнірів WSOP. Цей крок зробив змагання більш конкурентоспроможними, дозволивши кожній ставці набувати значення, що, зрештою, сприяло перетворенню WSOP на престижну спортивну подію. Таким чином, 1971 рік став ключовим для подальшого розвитку покеру, підтвердивши, що успіх залежить від об'єктивності та стратегічного мислення гравців.

(Johnny Moss)

1972 - Формування Main Event та впровадження $10,000 бай-іну

  1972 рік став переломним моментом у розвитку WSOP завдяки впровадженню формату, який закріпив статус Main Event як центрального елемента серії. Турніри проходили в легендарному казино Binion’s Horseshoe у Лас-Вегасі

Саме у 1972 році вперше було застосовано фіксований бай-ін у розмірі $10,000 для основного турніру. Цей крок допоміг створити стандартизований формат, який залучив серйозних гравців і зробив змагання більш конкурентним.

Основною дисципліною Main Event став Texas Hold'em, що відкрило нові можливості для стратегічних рішень і тактичних маневрів.

  Чемпіоном 1972 року став Amarillo Slim. Його перемога заклала основу для майбутніх легендарних історій WSOP, започаткувавши важливість саме Main Event у світі покеру.

(Amarillo Slim - чемпіон 1972 року)

1973 - Розвиток WSOP та нові турніри

  Як і в попередні роки, основна серія турнірів проходила в Binion’s Horseshoe у Лас-Вегасі. Основний турнір Main Event з бай-іном у $10,000 - за правилами Texas Hold'em, але цього року додали і інші турніри з різними форматами. Це збільшило загальний рівень змагання і залучило більше гравців.

 Турнір не обмежувався лише Main Event. Цього року також відбулися змагання в Seven-Card Stud, Five-Card Stud, а також турнір з Razz. Це було нововведенням і розширенням серії, яке принесло більше варіативності у формат змагань і дозволило залучити гравців з різними уподобаннями. 

   У основному турнірі прийняло участь 13 гравців. Перемогу ж здобув Puggy Pearson, який здолав суперників у фінальній стадії турніру і заробив 130 000$, що ставить його ім’я серед легенд WSOP.

Pearson продовжував будувати свою репутацію як один із кращих гравців того часу.

Хоча кількість учасників ще не була такою великою, як сьогодні, загальний інтерес до WSOP зростав. Рік 1973 показав, що серія покеру в Лас-Вегасі продовжує приваблювати більше гравців, а турнір стає важливою подією у світі азартних ігор.

(Puggy Pearson - чемпіон 1973 року)

1974 - Подальший розвиток та закріплення WSOP як престижного турніру

  У 1974 році WSOP продовжував розвиватися, стаючи все більш популярним і визначальним для покерної спільноти. Турнір не тільки зберіг свою популярність, але й проовжував залучати нових гравців, розширюючи горизонти змагань.

 Як і раніше, всі турніри проходили в Binion’s Horseshoe в Лас-Вегасі. Бай-ін для Main Event залишався $10,000, а формат гри — Texas Hold'em. Формат Main Event залишався незмінним і зібрав 16 входів, проте інші турніри продовжували розвиватися.

 Крім Main Event у Texas Hold'em, у 1974 році продовжували проводитися змагання з інших варіантів покеру. Цього року були змагання з Seven-Card Stud, Five-Card Stud та Lumit Razz, який зібрав рекордну для того часу кількість входів - 36!

(Разз - основна відмінність раззу від техаського холдему в тому, що є тільки кишенькові карти, а спільних на дошці немає. Кожен покерист отримує 7 кишенькових карток: деякі з них відкриті, а інші – закриті. Основне завдання гравця – зібрати з п'яти карт найвдалішу комбінацію. Перемагає покерист із наймолодшою лоу-комбінацією, що складається з п'яти карт)

Перемогу в основному турнірі здобув Johnny Moss, який став першим триразовим чемпіоном WSOP, а також забрав 160 000$. Його перемога ще раз підтвердила його статус одного з найкращих гравців того часу. Johnny Moss був дуже популярним і відомим у покерному середовищі, і його здобутки зміцнили позиції WSOP.

1975 - Зростання популярності

1975 рік став важливим для WSOP, і хоча нічого нового щодо формату не було введено, змагання все більше привертали увагу та ставали престижними серед покерних гравців.

 Турніри проходили знову в Binion’s Horseshoe в Лас-Вегасі. Формат Main Event залишався стандартним: бай-ін у $10,000 і гра в Texas Hold'em. WSOP продовжував утримуватися на тому ж рівні, що і попередні роки.

  У Main Event перемогу здобув Brian "Sailor" Roberts, що стало його великою перемогою на серії WSOP. Він виборов чемпіонський титул, що дозволило йому стати частиною покерної історії.

Всього ж, у головну подію, було зроблено 21 вхід, а формат "переможець отримує все" дозволив чемпіону заробити 210 000$

(Sailor Roberts)

1976 - Перше чемпіонство Дойла Брансона та стабільність WSOP

1976 рік став важливим для World Series of Poker, оскільки цей рік приніс перше чемпіонство для Doyle Brunson в Main Event, яке відкрило його шлях до великої кар'єри в покері.

 Турніри проходили в Binion's Horseshoe в Лас-Вегасі.

Головна подія в тому році зібрала 22 входи, а на турніри в інших дисциплінах, і з меншим бай-іном, було зафіксовано від 11 до 80 входів!

Остання роздача: Остання роздача турніру стала однією з найзнаковіших у історії WSOP. Jesse Alto мав A♣ J♥ , а Doyle Brunson тримав 10♠ 2♠ На флопі випали A♥ J♠ 10♥, що дало Alto дві пари, а Brunson — одну пару. Alto зробив ставку розміру банку, на що Brunson, маючи лідерство по фішках, відповів олл-ін, що було прийнято. Терн приніс 2♣, даючи Brunson дві пари (десятки і двійки), але все ще поступаючись. Рівер був 10♦, що завершило комбінацію для Brunson — він отримав фул-хаус і виграв турнір. Ця роздача стала кульмінацією і однією з найдрматичніших у всій історії WSOP.

 Перемога Брансона у 1976 році стала його першим чемпіонством на WSOP Main Event. Це було лише початком його величезної кар'єри, оскільки наступного року він виграв знову)

(Doyle Brunson на WSOP 1976)

1977 - Друга перемога Дойла Брансона та розширення WSOP

1977 рік став важливим не лише для Doyle Brunson, а й для самого World Series of Poker (WSOP), оскільки турнір продовжував зміцнювати свої позиції як головний покерний захід у світі. 1977 рік став для Брансона роком другої перемоги в Main Event.

Як і в попередні роки, усі турніри відбувалися в Binion's Horseshoe в Лас-Вегасі.

  У Main Event цього року взяло участь 34 гравці. Це було більш значне зростання кількості учасників порівняно з попереднім роком, що свідчило про зростаючий інтерес до WSOP.

  Брансон приєднався до Джоні Мосса як єдиний дворазовий переможець Main Event на той час.

Брансон знову виграв Main Event з тими самими картами, що й у попередньому році — 10–2.

1978 - Перший турнір з прогресивною призовою структурою та перемога Боббі Болдуїна

1978 рік став важливим етапом для World Series of Poker (WSOP) завдяки кільком нововведенням, включаючи перехід до прогресивної призової структури. Це означало, що призи отримували не тільки переможець, але й інші гравці, які потрапили до топ-5.

 Турнір відбувся в Binion's Horseshoe в Лас-Вегасі, як і в попередні роки.

  У Main Event взяли участь 42 гравці, і кожен заплатив $10,000 за участь.

Чемпіоном став Bobby Baldwin - отримавши половину загального призового фонду. 

(Bobby Baldwin — чемпіон найстаршого турніру WSOP, який дожив до наших днів.)

1979 - Хал Фаулер стає першим аматором, який виграв головний турнір.

 У 1979 році WSOP знову проходив у легендарному казино Binion's Horseshoe в Лас-Вегасі, де зібралося більше 50 гравців для участі у основному турнірі, серед яких були як професіонали, так і аматори.

  Цей рік став особливим завдяки кільком нововведенням. Вперше відбулося кілька нових турнірів, зокрема змішаний турнір для чоловіків і жінок, де перші переможці отримали свої браслети.

(Mixed Doubles Seven Card Stud — це різновид покеру, у якому двоє гравців, один чоловік і одна жінка, грають як команда. Правила цього турніру зазвичай аналогічні до стандартного Seven Card Stud, за винятком того, що в команді мають бути представники обох статей. У цьому форматі кожен гравець грає свою власну руку, а потім на фінальній стадії обидва учасники командного змагання поєднують свої сили, щоб досягти загального результату.)

(Переможці Mixed Doubles Seven Card Stud -  Doyle Brunson & Starla Brodie)

А також вперше проведено турнір для жінок - Ladies' Seven Card Stud. В якому перемогу святкувала Barbara Freer!

Боббі Балдуїн, один з фаворитів турніру і минулорічний чемпіон, виграв один з турнірів цього року, знову підтвердивши свій статус досвідченого гравця. Водночас новий чемпіон, молодий гравець на ім'я Хал Фаулер, увійшов у фінал як аматор і в результаті здивував усіх, вигравши головну подію 1979 року.

 Фінальна битва між Халом Фаулером та Боббі Хоффом стала однією з найбільш запам'ятовуваних у історії WSOP, коли обидва гравці показали флеш на шоудауні, але Фаулера він був натсовим, по тузу, а у Боббі по Королю, що дало аматору важливу перевагу в 2:1 за фішками 

Кілька хвилин до 3-ї години ранку і все було вирішено. Хофф пішов в олл-ін з менше ніж 10% фішок, що залишалися в грі, і Фаулер зробив правильний кол, тримаючи 7-6 різномастні. Хофф сидів з парою тузів.

Флоп: J-5-3, а терн приніс 4! Фаулер, PR-менеджер з Лос-Анджелеса зробив це — виграв найбільший приз, який будь-який аматор міг отримати в покері, і проклав шлях багатьом іншим, хто слідував його прикладу протягом десятиліть.

(Hal Fowler - перший аматор чемпіон!)

Ну що ж, наскільки б не було цікаво заглиблюватися в ті давні часи, а зараз час повертатися до реальності, де нас чекає сучасність і не менш захопливі історії покеру. Бракує лише кілька хвилин для відпочинку та перезавантаження, перш ніж знову вирушити в захоплюючу подорож через роки, аби дослідити нові стратегії та моменти, які зробили WSOP таким, яким ми його знаємо сьогодні. Тож, час повернутися в наш час і на мить зупинитися. Але не хвилюйтесь — попереду ще багато пригод!