Коли поради приносять користь!!!

Вітаю гемблінгова спільноту!

Мова піде про голубів..  Я пам'ятаю, у дитинстві що проходячи повз любий двір мого міста можна було побачити невеличку дерев'яну або жестяну будівлю, яка стояла окремо чи на якомусь гаражі з окремою драбиною . Майже у кожному дворі жив ентузіаст, який тримав голубів саме у ціх будівлях - голубятнях. З часом їх ставало все менше, зникали ентузіасти цієї справи.  А от голуби не зникали і просто перейшли зі стану домашніх у стан диких, часто змішуючись з сизарями але ніколи вони не змішувалися з горлицями.

Горлиць я думаю всі пам'ятають, це саме ті голуби, які є улюбленими у людей занадто питущих, бо коли ти йдеш то вони постійно кричать "Чи-куш-ку, Чи-куш-ку ". Ви просто вслухайтеся і ви почуєте. 

 Місце де можна їх зустріти - це парки або стадіони, де вони невеликими стаями перелітають з місця на місце у пошуках їжі.

Оскільки у мого малого були деякі проблеми з проявом саме позитивних емоцій, то нам рекомендували саме спілкування, якщо можна так виразитися,  з голубами. І ви знаєте така рекомендація спрацювала. Так це трапилося не за один день і не за два. Ми всією сім'єю майже кожного дня протягом довгого часу приходили до парку  зранку, або пообіді і сідали на вільну лавочку. Доставали зазделегідь заготовлений підсушений хліб або якесь насіння і кидали біля себе. І через деякий час навколо нас починало вирувати життя з курликанням, з постійним здійманням у повітря, з якимись своїми особливими танцями і ритуалами.

З часом, як тільки ми заходили у парк, то голуби починали злітатися одразу, чекаючи де ж ми осядемо цього разу.

Через деякий час малий почав усміхатися, а потім і заразливо заливатися сміхом. А ви ж знаєте, як батькам теплішає на душі від такого.

Ми вже вирізняли у цих стаях окремих голубів, які не були схожі на інших. Одні були з чубчиками, інші у чоботях, а деякі були гігантами у своєму пташиному царстві. Ми придумавали різні історії про їх життя і походеньки.

Окрім нас було декілька людей, які постійно підкормлювали голубів, але нажаль це були люди похилого віку. Молоді не до цього, вона не помічає нічого окрім своїх телефонів. Вони не помічають навіть того, що життя проходить повз.