Колись дуже дуже давно....

На годиннику майже четверта година ранку, а мені не спиться.....можливо від емоцій, які ще не вщухли після фіналки, можливо від тих спогадів, які час від часу випливають в моїй хворій голові, але згадалась мені моя юність, саме той час коли маленьке Джміленятко лежало на батькових ногах, а руки батька без упино клацали мишкою по екрану....

Це був 2010 рік, рік народження мого сина та мого знайомства з сайтом покер старс, минуло вже майже 14 років з тих подій, з того дня, а картинка стоїть в моїй голові і нікуди не дівається, от би зараз повернути той час, знову поглянути на маленький клубочок, який розпластавшись на тобі давав тобі зрозуміти, що в цьому житті не все даремно... і тільки зараз, коли дитина далеко від тебе, вже подорослішала ти став трохи хворим і маєш сиве волосся, але вперто не хочеш змиритися з цим, розумієш наскільки в нашому житті важливий час!!!..

Та до чого ж я веду, до чого ці асоціації?? Відповідь досить проста, я повернувся на старзи!! Чим дуже задоволений, не для кого не секрет, що я до клятої війни жив на Донбасі і дуже цим пишаюся, але склалося так як мало скластися, нас розкидало по Україні і хочу вам сказати, що я жодного разу не пожалкував, що покинув домівку...(можливо тільки трохи останнім часом сумую за близькими). Чому саме так, відповім коротко, що після розлучення я спиячився, сколовся і опустився до останнього кола Алегорії Данте, так я був посміховиськом і позором свої батьків, за що хочу перепросити у них вибачення, бо так не хватає духу... 

Можливо...та мені без різниці, я не хочу казати ким я я був до того, як став таким. .яким став, але скажу що не останньою людиною у місті, яку в 25 років знало все місто з населення 60 тисяч і неодноразово звертались за допомогою.. Але це все так....щоб не здатись взагалі якимось упирем! це мабуть теж саме коли чемпіон світу з боксу сидячи у калюжі в дим обдолбаний намагається нанести хук зліва і хоче щоб хтось пам'ятав його здобутки...ТАК НЕ БУВАЄ розумію я зараз, якщо ти хочеш залишити в цьому світі слід потрібно залишатись завжди людиною і в першу чергу вимагати від себе всього того, що ти хочеш побачити в людях...

Взагалі цей пост мав бути не проте, а про те як я повернувся на свій перший рум з якого все почалось і продовжується по сьогодення, завдяки йому я зараз з Вами, тому захотілось подякувати Старзам окремим постом, бо грати на інших румах в мене вже не було ні сил, а ні бажання, кажу це відверто, я думаю мій читач мене зрозуміє, ну що тоді коротенький звіт:

Відіграв я за тиждень 220 турнірів і результати мене приємно вразили) ось графік по шарку

Так абі низький, але почав я з депозиту у 120 долларів (доречі це був мій перший деп, всі руми я підіймав з нуля) і завдяки сьогоднішньому топ 3 банкрол вже в 5 разів більший)  так що так повертаюсь пацани додому

Нажаль трохи недопрацював, але я думаю недопрацьовувати вже стає моєю фішкою....

Всіх поцілував в обличчя, побажав успіхів та полетів у люлю!!....