Курйози в Новорічну ніч

      Шановна спільното! До Нового Року залишилось зовсім небагато і настав час розказати Вам про ті курйозні ситуації які зустрічались у моєму житті при святкуванні одного з найкращих свят в житті Нового Року. Зразу попереджаю всі історії реальні, без художнього вимислу.

 Якщо хтось думає, що це історії про нетверезих дідів Морозів чи Санта Клаусів. це не так, це не курйози а звичайне явище.

      Історія перша - феєрична

  Це  було ще в далекі 70-ті роки, коли я молодий випускник військового училища був направлений для проходження служби у віддалений гарнізон з доволі суровим кліматом. Перший Новий Рік ми зустрічали в компанії таких як і я молодих лейтенантів з дружинами. Кожен приніс з собою випивку і закуску і розпочалась підготовка до святкування. Жінки почали накривати стіл, нарізати закуску, робити сервіровку, а нас вигнали на кухню, щоб ми їм не заважали. Ми розпочали розминатися пивком, палили і чекали запрошення. В цей час за вікном розпочалось святкування, постріли, вибухи і т.п. А так як це було військове містечко то у різних вибухових пристроях надлишку не було. Ми звичайно не могли стояти осторонь, але виходити на вулицю, а за вікном було десь 40 градусів морозу бажання не було. Тому виникла ідея підпалити вибуховий пакет і викинути його в кватирку. Для того щоб вибуховий пакет не впав у сніг і не затух вирішили підпалити бікфордів шнур і потримати якомога довше, викинути в останній момент і вибух повинен бути в повітрі. Так і зробили. Але ніхто не помітив, що вікні ще з літа не зняли москітну сітку і наш вибуховий пристрій ударившись об цю сітку упав між подвійною віконною рамою всередині і вибухнув. На вікні в цей час стояла різноманітна консервація, салати. солоні помідори, огірки тощо. Все це звичайно розлетілося по всій кімнаті. Дружини які забігли на кухню побачили жахливу картину. Вікно розлетілося, ми сиділи на полу в помідорах, салатах і реготіли, дехто отримав і невеликі порізи від осколків стекла. Ми звичайно почули про себе все що заслужили, але потім, закрили вікно подушками і ковдрами, умилися, замазали рани йодом і продовжили святкування Нового Року, який надовго запам'ятався

   Історя друга - газова атака

  А ця історія трапилась уже в Києві, десь на початку 2000-х років. Вона дещо схожа з попереднею, але мала інші наслідки. До мене на святкування Нового Року наїхала рідня з Сумщини, прийшли друзі, сусіди. Компанія була шумна і весела. Уже провели Старий рік і чоловіки вийшли на балкон попалити, розказати анекдоти тощо. За вікном уже повним ходом ішло святкування, лунали вибухи, літали феєрверки. І тут я згадав. що у мене тільки з'явився газовий револьвер і ми вирішили приєднатися до загального святкування. Відкрили вікно на балконі і декілька раз пальнули з револьвера. Все було б добре, але ми забули закрити двері з балкона в кімнату, до того ж сусідка в цей час принесла з своєї квартири черговий салат, утворився протяг і хмару сльозоточивого газу затягло в залу де сиділи гості. Звичайно спочатку всі попадали на підлогу, потім кинулись у ванну відмивати очі і проклинати нас на чому світ стоїть. І лише одна моя сетричка, доволі повненька нікуди не побігла а сиділа обливаючись слізьми і використала всі серветки на столі. В кінці вона видала фразу, де не зустрічала Новий Рік, але газом мене ще не травили. Врешті-решт все завершилось нормально, приміщення провітрили і продовжували святкувати. Але запах газу і нарікання дружини пройшли ще не скоро

  Історія третя - горе-тато

 Ця історія  була десь в 90 -ті роки, теж  у Києві. Новий рік ми з дружиною і дітьми зустрічали у мого товариша однокурсника на Дарниці. Компанія була невелика, дві сім'ї і сестра дружини товариша. Ніяких пригод не планувалося ми зустріли Новий Рік, вислухали чергове поздоровлення Президента, аж раптом сестра дружини товариша вирішила піти додому, бо завтра рано на роботу. Таксі в новорічну ніч це проблема, та і проживала вона недалеко, тому ми з товаришем, звали його Толя, пішли проводжати жінку, отримавши від наших дружин настанову довго не затримуватись і не вживати по дорозі додаткових напоїв. Провівши жінку, ми як справжні сім'янини поспішили додому. Аж раптом десь на середині шляху ми почули дитячий плач. Підійшовши поближче ми побачили несподівану картину, в кучугурі снігу лежала і плакала маленька дитина, а на ній зверху лежав здоровенний дядько. Спочатку ми подумали що маємо справу з педофілом, але придивившись ми побачили що він абсолютно п'яний і до того ж спить. Ми з великим трудом підняли на ноги цього горе татуся, відігріли дитину і попробували привести в почуття мужика. Якби він був сам ми б пішли собі далі, але кинути дитину, яка до того ж замерзла ми не могли. На жаль горе татусь був у такому стані, що не міг зв'язати і пару слів , на наші слова де він живе не міг нічого відповісти, тільки щось мичав і махав руками. Після довгих митарств ми з великим трудом нарешті найшли дім і квартиру цього папаші і доставили його і дитину додому. Нас зустріли дві зарьовані жінки, мабуть дружина і теща, які з криком забрали дитину, ми замість подяки отримали прокльони і клички алкаші. Додому ми прийшли бульше ніж через годину , перевищивши всі встановлені нам ліміти, дружини спочатку накинулись на нас, але побачивши що ми були тверезі і замерзші, вислухали нас , обігріли, похвалили і сказали що ми справжні джентельмени.

  Всіх хто набрався терпіння і дочитав до кінця вітаю з наступаючим Новим Роком, нехай Вас обходять всі негаразди стороною! Щастя, здоров'я, перемоги і звичайно, миру!