Київський марафон 2011рік.Про життя.

   Це належить мені.                                       Запитували чим займаюсь крім покеру.                                                             Так от чим займався в минулому.             Мені пригадується як тільки дізнався, що є така дисципліна в легкій атлетиці як марафон відразу закортіло в майбутньому пробігти цю дистанцію.       Якщо кому буде цікаво то почитаєте.      Ця думка і мрія не залишала мене до тих пір поки Я не втілив її у життя.Напевно і сам не знаю коли ,ця думка засіла в мою голову.Приблизно з 7-8 років.                                                        І от Я переїжаю в 2010 році до Києва.Живу і працюю в Києві.В 2011році купую собі річний абонемент в такий відомий спортивний клуб Спортлайф.І починаю ходити займатися фізкультурою, тренажери ,бігові доріжки ,орбітреки ,групові заняття.Доречі мені все життя подобається займатися спортом.Згодом дізнаюсь що в травні відбудеться забіг напівмарафон.І Я записують.Беру участь і звісно пробігаю таку дистанцію.По завершенню забігу бачу, що на вересень місяць заплановано проведення Другого Київського марафону.                                                        Дізнавшись про цю подію вирішую почати підготовку до марафону за 4 місяця до старту адже в мене на той час було все необхідне: час, молодість, здоров'я а основне бажання здійснити задумане багато років тому.                       Період підготовки випав на літо коли жарко і дихати важко проте це мене не спиняло.Я займався підготовкою сам без тренерів ,без напарників, і без порадників так як вважав за потрібне.Переважно це був біг з однаковим темпом і швидкістю.Я бігав по 10 км.потім по 20км.з днями на відпочинок.Згодом почав бігати дві 2 години за цей врем'я Я пробігав 24 км.Тренування проводив на стадіоні Спартак що на Лукянівці або на біговій дорізці в клубі Спортлайф.Звісно підготовкою не повністю був задоволений бо так і не пробіг 42 км (105,5 кругів на стадіоні).                            Підійшов день змагань.Памятаю що під час реєстрації Я запитав в чоловіка за який час можу пробігти марафон?Він дізнавшись мій результат на полу марафоні 1 год.42хвилини відразу мені відповів 4 години 20хвилин.                      З цими думками про час про мрію і про 42195м.Я стояв на старті.На тренуваннях найбільше пробігав близько 30км.                                                 В той рік 2011 маршрут марафону був м'яко кажучи не дуже...Старт на майдані в бік Європейської площі потім розворот і бігти потрібно було майже до станції Либідська через Бесарабку і площу Льва Толстого і назад до майдану і так 5 разів.Можна збитися і голова закрутиться.Доречі жив Я не подалік тієї самої Либідської.                      Багатенько було бігунів.Дистанцій крім марафону було теж багато.Але основна звісно марафон.                                             Відчуття під час бігу такої дистанції різні і не зрозумілі.Дихання, пульс стабільні майже відразу не має задишки.Ноги не болять,руки не болять.Перші дві години бігу далися легко.Мене обганяли.Я обганяв.З деякими учасниками біг доволі довго.Не зрозуміло скільки спортсменів спереду скільки позаду.Та й ще й маршрут цікавий заплутаний.Але мабуть Я змагався сам з собою і з довгою дистанцією.Після 34 кілометрів стало відчутно важко.Ноги налились.І таке відчуття, що болить не голова а мозок.В той день 18 вересня було досить жарко.Я був одягнений шорти і майка,кросівки.Але вже десь після 38 км.стало набагато краще-фініш не так далеко.Я таки зміг добігти до фінішу і втілити свою мрію в реальність.Після фінішу неймовірні відчуття.Рівень дофоміну шашкалює неначе ранок після першого інтиму.Тривав досить довго тиждень не меньше.І кріпатура теж довго тримала.Особливо спускатися по сходах.                                   Так що всім рекомендую хто хоче нових вражень пробігти марафон.Непошкодуєте.