Містер Тільт і Сер Даунстрік. Зустрічі, яких не уникнути

То «хто» ж це такі – тільт і даунстрік? Як – не пересікатись з ними? Що робити при зустрічі? Як уникнути проблем після того, як «розминутись таки не вийшло»?

Ці два поняття гугл тлумачить так:
Тільт – покерний термін, що означає стан розумового або емоційного збентеження чи розчарування, через який гравець в подальшій грі приймає невірні, хибні рішення, які зазвичай приводять до надмірної агресії гравця. Введення опонента в тільт або боротьба зі своїм тільтом – важливий аспект покеру. Це відносно часте явище, яке, в більшості випадків, відбувається через розчарування, гнів на інших гравців або через часті невдачі.
Даунстрік – це черга невдалих подій та програних банків, яка переслідує гравця протягом деякої дистанції. Даунстрік може наздогнати будь-якого гравця, проте його глибина та тривалість буде залежати від вашого вінрейту саме на цьому відрізку часу.

Мій матеріал (точніше – мої питання по цій темі) коментують люди, які знають про це добре. Покерні регуляри, члени збірної України, стримери, блогери. Всі – давні і активні покеристи.

Перші троє експертів-коментаторів мою пропозицію щодо обговорення цих болючих моментів зустріли так:
 - Я взагалі не розумію, про що тут мова. Ні з одним, ні з другим за все покерне життя ні разу не зустрічався. А це хто такі?
 😊 Звичайно, то є ще один мій покерно-журналіський напів-жарт. Так не відповів ніхто. А от конкретні відповіді на реальні питання – я пропоную вашій увазі.

 ***
Єгор BigGOGI Зарєв відповідає на таке:
❔ Які ліки порекомендуєш для реабілітації після зустрічі з Першим, і які - після зустрічі з Другим?
В плані тільту треба розуміти, що:
- 80/20 - це означає програш 1 раз з 5;
- що ці програші можуть йти "чередою";
- що вдача вам не є підвладною; а от контроль над емоціями – навпаки;
- що програну роздачу вже не повернути, а якщо після неї віддаєте важелі керування емоціям - чекай на біду.
 Якщо стисло - просто прийми елемент удачі в покері і показуй А-гру, як би там не складалося.

А щодо даунсвінгу:
- «готуй сані влітку». В тебе має бути Банкрол Менеджмент
- в залежності від вінрейту існують відповідні ймовірності поганих ранів на певних, вельми солідних дистанціях
- твій БР має бути готовим витримати даун; в ідеалі - непогано мати додаткове джерело прибутку - щоб мати запас міцності поза БР
Попри це все не завадить вчитися не виносити тільт та ДС в особисте життя, бо воно не обмежується покером. Принаймні, в більшості з нас.
Ходіть на прогулянку, проводьте час з близькими, зустрічайтеся з друзями, займайтеся спортом, віддавайтеся хобі, медитуйте, дивіться стрічки та серіали, стріми BigGOGI.
Просто живіть. Тільт, ДС... і це пройде.

Андрій djonidze Мазуренко розказує про:
❔ Перша "здибанка" - чи пам'ятаєш її? Хто з них прийшов і чим закінчилось?"
Перший тільт я зустрів відразу, як отримав стартові 50 доларів від покерстретеджі.
Почав грати стратегією мсс, гра не дуже складалась і хотілось більших грошей при не великих витратах часу. Я пішов лімітами вище, там почав потроху програвати і жоско :) тільтувати. Потім я вже вперто надіявся повернути все назад і просто "відмазатись".
Але, на привеликий жаль - я дуже швидко все програв)
Даунстрік приходив до мене багато разів. Але найбільше він приходить саме тоді, коли тобі дуже потрібні гроші! Будь то плата за квартиру, комунальні, на їжу чи ще щось)) Тому мати гарний банкрол і «гарну подушку» - це найліпший варіант для збалансованого самопочуття і успішної гри)

Іван LuckyDreamer Боженко відповідає на таке питання
❔ Був у житті такий період/проміжок, що в даунстріку не був зовсім? Рік, наприклад. Або більше...
- Привіт)
Веду графік 📈 Записую в ексель (таблицю) як участь у офлайн турнірах - так і всі з онлайну. Я повністю змінив своє життя, коли почав грати професійно в 2021 році. І цей шлях я почав з банкролу в 1.000$ та ABI 2. Отож, якщо дивитись на графік, то я не бачу там глибоких стріків, щоб назвати їх даунстріком. Максимальна просадка була в 3.000$. Та й вона мала місце виключно через те, що виходив на полювання на «високі ліміти»). Бували мінусові місяці, звичайно, - і це нормально! Неможливо відігравати кожен місяць в плюс - це треба сприймати та розуміти. Головне - дивитись на річний результат і працювати над грою, щоб він був плюсовий. Якщо розбити мій графік по рокам, то - слава покерним богам, - в мене не було мінусових років. Тому не можу сказати, що я відчував даунстрік на собі. Сподіваюсь, що так і буде до кінця моєї карʼєри)

Михайло xxxTopRegxxx Гутий коментує таке твердження:
❔ Чи відповідає дійсності думка, що після певної кількості зіграних рук/турнірів - гравець (регуляр) вже не підконтрольний тільту, випрацьовується антидот, коли не вибиває з колії ну вже майже нічого (з роздач або покерних ситуацій)?
- Коротка відповідь, - не відповідає дійсності.
 Скажу, що відсутність тільту як антидот через величезний досвід гри, - виникає в малої кількості гравців. Я б не дав більше 5%. З перевагою меланхолійних і флегматичних рис в характері легше з часом справлятися з тільтом, але хоч мені і здається, що в мене таких вдосталь (і рук награв, і яких тільки покерних ситуацій не бачив) - нещодавно розбив свою першу мишку:)
Не так важливо, наскільки ви схильні до переживань за результат роздачі і наскільки ви глибоко відчуваєте тільт. Насправді набагато важливіше - вміти вчасно його «погасити». І якщо цей «наш сер» не самий небезпечний хлопець, то бажаю усім «містера» не зустрічати :) Зовсім 😊

Роман Грицина, покерний коментатор та ведучий - ділиться думками про таке:
❔ Наскільки часто буває ситуація, що тільт "тягнеться" в сесію/гру не з покерного "минулого", а з життєвих обставин/ситуацій? І вже там, в сесії - повний розквіт/додавання/накладання одного на інше..."
Це для мене дуже знайома ситуація, особливо ж з урахуванням всіх обставин, котрі є зараз в житті кожного Українця. Іноді зовсім не до покеру, але з іншого боку покер, як і будь-яка гра - це escape from reality для мене.
Ще можу додати, що я адепт візуалізації - це неочевидна штука, котру часто недооцінюють. Не пірнаючи глибоко в філософію та роздуми - скажу, що для мене важливо мати чітко намічену ціль і в голові прокручувати шлях та кроки до неї) Це не означає, що я просто "сиджу рівно" і уявляю, як тримаю браслет WSOP з шортдеку) Та, на мою думку, багато хто навчився натискати кнопки і робити 4-бет в блеф, але цілі, мети - не має.
І ще - про "шкідливість професії покериста". Не вважаю професію покериста шкідливою для здоров'я, тому що як і майже в усіх професіях - якщо ти забиваєш на своє здоров'я, то будь то покерист/шахіст чи продавець/бариста - всі закінчать "з тремором і трясучкою")) Над-важливо підтримувати баланс. Подивимось на успішних покеристів сьогодення, як приклад Джейсон Кун, Патрік Антоніус, Денні Танг - слідкують за здоров'ям, йога, медитації, зал, мають сім'ю і це все при тому, що вони грають офлайн по 10-12 годин в день на серіях, де топові склади, що потребують великою концентрації та рівноваги психологічної. Офлайн грати складніше (на мою думку), ніж онлайн, де ніхто не бачить твоїх емоцій).
Це я до того, що минули часи образу покериста з 90хх, коли ця професія асоціювалися з алкоголем, дівчатами та "безсонними напроліт ночами".
Підсумовуючи - скажу, що в житті потрібно тримати Баланс у всьому, тому що якщо буде "перекос" в якусь сторону - особистість є "нездоровою" і її стан потрібно "ремонтувати")

Володимир Паламар - топовий гравець, тренер, співзасновник Ево
❔ Як вважаєш, чи вірна думка, що тільт - це така складова характеру деякої частини людей (певного психо-типу), яка насправді постійно живе всередині, і просто чекає моменту для атаки? Як вірус. І таким людям покер просто НЕ рекомендований, бо потягне ускладнення здоров'я...
- У покері, як і в будь-якій професії, важливо вміти розділяти особисте життя і роботу. Якщо ти сів за гру, ніщо не повинно відволікати або заважати. Якщо відчуваєш, що щось заважає зосередитися, краще спершу вирішити ці проблеми, а вже потім приступати до роботи. Такий підхід допоможе уникнути тільту і грати максимально зосереджено. Взагалі, важливо стартувати сесію рівно, і для кожного це буде щось своє. Наприклад, для мене найголовніше — добре виспатись.
Щодо психо-типу деяких гравців. Це цікава теорія. Тільт дійсно може бути пов’язаний із психотипом: емоційні, імпульсивні люди схильні до нього більше, і їм покер може приносити зайвий стрес. Проте це не вирок — робота над собою допомагає контролювати цей стан. Я, через свій психотип, майже ніколи не тільтую, і це дає змогу зберігати спокій та стабільність у грі.
Я вважаю, що покер може бути шкідливим для здоров’я, якщо не контролювати стрес і режим сну, особливо через пізні сесії. Малорухливий спосіб життя і постійне напруження можуть негативно позначитися на фізичному стані.
Але якщо приділяти увагу відновленню, займатися спортом і правильно організовувати режим сну, проблем можна уникнути. Правильний підхід дозволяє залишатися здоровим і навіть “усміхненим філософом”, але досить мало покеристів це роблять, і я — в тому числі :)
***
 Від автора. Анатолій Kombo Droevich
Набагато крутіше – писати про перемоги, заноси, доїзди. Легше писати про це :)
Але великою помилкою буде ідеалізувати  покерну професію. Бо це все таки – спосіб життя. З різними аспектами, як плюсами, так і мінусами.
Для того гравця, у кого покер присутній в житті виключно як хобі – ці моменти не такі важливі.
Та якщо ближче «до професії, до заробітку, до регулярної гри» - можливо, слова підтримки від наших коментаторів для когось із вас зіграють "правильну роль".
За що я їм дуже-дуже вдячний.