Мої особисті лайфхаки в покері

Аналізуючи свій невеликий досвід, переглянуті фільми про покер, а також різні статті у блогах, я би хотів поділитись своїми лайфхаками.

1. Коли тебе «накриває», ти більше не граєш у покер – ти мстишся грі і це небезпечно. Я помітив, що якщо після жорсткого програшу просто встати, зробити чай і видихнути, то мозок «перезавантажується». Важливо не соромитись пауз – краще вийти, ніж злити весь стек в емоціях.

2. Якщо сидиш за столом і кожен банк сприймаєш як удар по гаманцю – це вже мінус. Раджу почати із мікролімітів. Так, там мало виграшів, зате було спокійно. І лише коли стало байдуже до розміру бай-іну – перейшов вище.

3. Колись я думав, що покер – це лише моя рука. Але насправді це ще й те, що роблять інші. Один гравець завжди пушив після програшу – ловив його кілька разів на повному тилті. Тому раджу дивитись не лише в свої карти, а й на поведінку за столом. Там часто куди більше інформації.

4. Я бачив, як люди вигравали з поганими руками, просто тому що залишалися холодними. І програвав сам, бо злість керувала замість мене. Тому в такому випадку важливо нагадувати собі: кожна роздача – окрема історія. Програв – окей, граємо далі, без драми.

У підсумку хочу сказати, що покер – це марафон. І якщо ти навчишся тримати голову холодною, поки інші її втрачають – ти вже попереду. Вчися не тільки читати суперника, а й слухати себе. Бо в кінці дня головний суперник у цій грі – твоя власна емоційність.                                                                  

Тому раджу не тільки грати заради виграшу, а й кайфувати від самої гри.