Незвичайний турнір з точки зору страти

🎄 Є турніри, які ти вносиш, як ялинку на новий рік до хати - легко, з настроєм, ні на секунду не сумніваючись, що сьогодні свято. В мене, до прикладу, так було з туріком 1,08$/3000$ на GG (три тисячі учасників), де я після третього нокауту на другій годині гри просто відчув - цей мій. От мій, і все. Весь турнір легко, стек 100бб+, всі виставлення забираєш, пушиш Q9 проти AQ - дві пари з флопа і стоїш до рівера, як застрахований. Я тоді взяв 1-ше і ні в одній роздачі не було сумніву. Ізі.

📅
Такі бувають раз в рік. Більшість же турнірів (а я до останнього часу грав десь 120 турнірів/місяць) - це робочі ситуації, де ти все робиш правильно, стараєшся зайти в ітм, потім виставлення АК/QQ, і - в лоббі.
І просто рахуєш рої в кінці місяця, + і слава богу.

👀 А бувають такі, як я хочу сьогодні вам описати. Бо він не схожий ні на перше, ні  на друге. Він незвичайний саме по тому, як проходив і як грався.

Почнемо з того, що я зараз, тимчасово, майже не граю регулярні сесії. Для цього є об'єктивні причини (і вони не пов'язані з банкролом).
Отож, ситуація наступна.
Я, пишучи матеріал (готуючи питання для інтерв'ю), вирішив запустити один турік, "спокійний", просто для фону. Так деколи роблю. Вибір впав на те, що я ніколи не грав. Отже, Pokerbet

Я вчасно реєструюсь, починаючи грати зі старту.
За перші 40хв - жодної роздачі, картону нема, я спокійно працюю, поглядуючи на стіл. 
В момент, коли стає 45бб - заходять АА, граю лімп "під короткого", він виставляється (десь 25бб), чіпак (під якого я лімпив) ставить ол-ін, я кол - і в мене стає 110бб. Без аварії і з ноком. (грубо описано, але не суть, не про це мова).
Ще година гри "без гри". Працюю і спостерігаю.
Зайшли КК, виставився - плюс нок. Наступна роздача АК, виставився, плюс нок. Стало 200бб (приблизно).

В грі залишилось десь 50 людей, ітм 24 (мінкеш 128грн 🤣).
Кілька спроб відкрити в позі середні Ах і сютові бродвеї закінчувались "пуш в обличчя" від сб і бб - і я облишив цю затію. Стек біля 80бб (2-й чи 3-тій).
Без гри заходжу в ітм.
В 24 ще кілька спроб відкрити "середні руки" - "пуші в обличчя" не закінчились.
Ок, карти для виставлень просто немає.
В зоні 14 гравців (2 столи) в мене стек 40бб, за столом обидва чіпаки турніру - 120 і 160. Грати не дають зовсім. Нок за мене 500, і я "солодка булочка". Картона нема, Я - "в холодильнику".
Зі стеком 27бб заходжу на фіналку.

Здають - як ви тут на скріні бачите, тільки так постійно))
Терплю. З цього моменту - це головне слово ТЕРПІТИ.
Мирон, чіпак, , на мене в позиції (а так було і на минулому столі) просто знищує всіх. Він це почав ще в топ-14 - і запал не  пропадає. Все закривається, все доїжджає.
Терпіти. топ-6. Мене криють всі.
Терпіти. топ-5.
За годину фіналки зіграв одну роздачу пушем.
Кращий картон 33, 44, 55 - всі летять в мак на всіх позиціях. Бо чіпак закриває ені ту. І виграє, сумнівів нема.


 Я вирішив почати психологічну атаку і запропонував поділити ))) Давно наді мною так не сміялись )))
Мирон з Легіонером просто рвуть стіл. Один опен, другий 3-бет - всі, включаючи опена - пас. Так продовжується півгодини.
Терпіти.
В когось з більших стеків не вистачає нервів. Його закривають. 4-макс.
7бб. Терпіти.
QQ. Пуш. Всі пас.
Ще півгодини.
Не витримує ще один із більших стеків - нас лишається 3-є.
Мирон, Легіонер і я. В мене 5бб. В них - по 50-60бб.
Терпіти.
Викидую все, сподіваючись що їх кулєрне. Я розумію, що шансів мало.
Терпіти,
Мирон не витримав (при моїх 5бб) і таки зачепився з Легіонером. По розіграшу. Закінчилось на стек.
Мінус Мирон.
Я ржу. Я в хедз-апі з 5бб проти 107бб.

 Все, казка кінчилась. Терпіти - вже не допомагає. Виставляюсь Q9 проти 63 - ну, і зрозуміло, 63 з флопа.


Ну, і такий результат. Це - не бесткеш. Навіть заносом це назвати важко.
Але це - призові за терпіння.

Коли гра - без картона, з гіперагресивними опонентами, коли за тебе гарний нок всю дорогу, а ти - всю дорогу без карт.
Може, це і не страта. Швидше за все, так і є. 
Але - є гарний результат. І саме в цьому турнірі, саме з цими опонентами - терпіння принесло гарні дивіденти.