Осіння тема. Налетіли спогади, як вітер...
Бери каву, айда зі мною.
Зачарую тебе красою,
Закохаю в небес блакить.
І я радісно, мов на крилах,
Полетів у незвіданий край...
Милувався імлою у горах,
Блукав радісний поміж хмар.
Завмирав біля водоспадів,
У струмках енергію брав.
А вночі рахуючи зорі
Поміж ними шляхи прокладав.
Промайнуло вже кілька років...
Відчуваю, зі мною щось не те.
А сьогодні вдихнувши осінь...
Зрозумів, мене в гори несе...









ого!!!!!!!!!
Круто
Гарний слог, взагалі люблю хорей
Радий, що сподобалось! Хто такий цей Хорей, не знаю, саме якось виходить...
Цікаво, що попередній вірш про осінь має 4+, дивно, чому так;((((
Вірші пишуться ямбом хореєм і не пам'ятаю ще один стиль написання, Чи як він там називається. Та не важливо важливо що круто
Про стилі- то я трішечки пожартував, знаю, що вони існують та я не знаю, яка в них різниця.
Наголос у стопі
Саме веселе, що в голові воно лунає - по одному, читаєш- по другому, інші - все відчувають, читають по третьому... Так воно і виходить - цікаво;)))
👍🤝
прикольне фентазі!
Потрібно ж виправдовувати нік;)))) Фентезійна реальність;)))
Гарно написано. Переніс в гори!
Радий, що вдалось передати емоції. Гори- то дуже круто!!!
Існує декілька типів людей: одні люблять море, інші ー гори. Автор обрав гори!)



Теж люблю гори, бо з Прикарпаття!
Може, як навчусь плавати, напишу про море;)))) Воно мені теж подобається але й страшить...
Круто:)
Приємно;))))