Після першого туру ЧС я зрозумів одну річ: ми нічому не вчимося

Учора я відкрив соцмережі й зрозумів, що Чемпіонат світу, схоже, вже закінчився.

Хтось назвав нового чемпіона.

Хтось знайшов головне розчарування турніру.

Комусь вистачило одного матчу, щоб пояснити, чому одна збірна "приречена", а інша обов'язково дійде до фіналу.

І все це після першого туру.

Мені завжди подобалася ця особливість футболу.

Ми дивимося його десятки років, але кожного великого турніру поводимося однаково.

Один матч — і ми вже все зрозуміли.

Якщо чесно, я теж іноді потрапляю в цю пастку.

Після хорошого матчу хочеться повірити, що перед нами майбутній чемпіон.

Після невдалого — поставити хрест на чиїхось шансах.

Але щоразу знаходиться команда, яка нагадує, наскільки футболу байдуже до наших висновків.

Саме тому я люблю Чемпіонати світу більше за будь-які клубні турніри.

Тут занадто багато історій.

Занадто багато емоцій.

І занадто багато речей, які неможливо передбачити.

Найдивніше навіть не те, що ми помиляємося.

Найдивніше, що ми робимо це знову і знову.

Пам'ятаєте, скільки фаворитів провалювалися після яскравих стартів?

Скільки команд починали турнір із сумної нічиєї або поразки, а потім доходили значно далі, ніж від них очікували?

Ми все це бачили.

І все одно після першого туру поводимося так, ніби вже знаємо фіналістів.

Тому після першого туру я не хочу говорити про фаворитів.

Не хочу роздавати титули.

Не хочу когось списувати.

Я просто хочу насолоджуватися тим моментом, коли турнір тільки починає набирати обертів.

Тому що найкращі історії Чемпіонатів світу майже ніколи не народжуються в першому турі.

Вони починаються значно пізніше.

І мені здається, цього разу буде так само.

А як у вас?

Назвіть одну збірну, яка найбільше вразила вас у першому турі.

І одну, від якої ви чекали значно більшого.

Через місяць повернемося до цих коментарів і перевіримо, хто мав рацію 😄