Покерна симфонія або тихій олл-ін.

 Світло під дверима Друга година ночі. У квартирі тиша, яку порушує лише ритмічне «клік-клік» комп’ютерної мишки. Артем сидить у навушниках, його обличчя освітлене двома моніторами. На одному -шість столів онлайн-покеру, на іншому - складні таблиці й графіки. Двері спальні відчиняються. Олена стоїть у дверях, жмуриться від світла.

- Знову? -її голос звучить втомлено.  -Артеме, завтра понеділок. Тобі на роботу.

- Кохана, я в глибокій стадії турніру. Залишилося 20 людей. Перше місце - три моїх зарплати.

- Або нуль, як минулого тижня, - відрізала вона.

-Це не заробіток, це ілюзія. Ти просто втікаєш від реальності в ці картинки з картами. Вона зачинила двері. Артем зітхнув. У цей момент на моніторі спалахнуло: AA . Він пішов ва-банк, його переїхали «сміттєвою» рукою на останній карті. Виліт. Нуль.

Артем став «привидом». Він працював менеджером вдень, а вночі намагався відбити програне. Олена мовчала. Вона більше не сварилася, просто проходила повз, коли він аналізував свої роздачі в спеціальних солверах. Одного вечора Артем забув закрити ноутбук і пішов у магазин. Олена підійшла до столу, збираючись просто закрити кришку. Але на екрані була відкрита історія роздач. - Невже це справді так складно? - пробурмотіла вона.

Вона побачила графік Артема. Червона лінія стрімко падала вниз. «Він просто не розуміє математики», — подумала вона. Олена працювала аналітиком у банку, і числа були її рідною мовою.

Артем почав помічати дивні речі. Олена перестала дратуватися через його гру. Більше того, вона почала запитувати: «А чому ти тут поставив так мало? Хіба в нього не може бути флеш-дро?».

-Ти звідки знаєш такі слова? - дивувався він.

-В інтернеті прочитала, щоб розуміти, на що ти витрачаєш наше життя, говорила вона. Насправді, поки Артем був на роботі, Олена створила свій акаунт під ніком «Lady_Ice». Вона не «грала» в класичному розумінні -вона вираховувала. Поки Артем грав на емоціях, намагаючись «відігратися», Олена холоднокровно експлуатувала помилки новачків на мікро лімітах