Пост про те, як доїхав в GGM150$ і закриття кармічного гештальту

Вочевидь, це мали зійтися зорі.

Одним з найперших успіхів в МТТ у мене був доїзд в 150-му GGMasters кілька років тому. Я тільки-но перейшов в турніри. Ставив перед собою амбітні цілі, а тут вдача посміхається одразу - беру 4-те місце в GGM150$. Точно приз не пам'ятаю, але то було сильно. Пригадується, що я того ж вечора мав ще одну фіналку, можливо - переможну.

Відтоді в 150-му я, навіть, діпранів не бачив.

Турнір цей я не любив. Ставив завжди на нього високий кеф та намагався продати якомога більший відсоток. Типу, якщо вже грати, то не на чисте очікування. В самому турнірі я проблеми не бачив. Ну не складалося. Ну і що? Нормальні робочі моменти. Справжнім мінусом був старт цього івенту в прайм-тайм. Тобто поруч було завжди багато файних туріків, які хотілося зіграти значно сильніше за GGM. А перевантажувати себе не люблю - погано на гру впливає. Намагаюся тримати до 8 столів на екрані. Вдається не завжди (особливо десь між 18:30 та 21:00). Тож скіпнути GGM - не проблема. Якщо частки не взяли.

Ще одною вадою можна визначити мою певну особливість. Коли я прийшов в турніри, баунті формат набирав дедалі більшої популярності. Їх було більше, гарантії в них були вище, а любителі грали їх охоче. Зрозуміло, що й мій приціл падав здебільшого саме на ці туріки. Це вже пізніше ми всі побігли в Mystery лудіти. Не одразу.

Так вийшло, що звичайні турніри я, здебільшого, уникав. Грав якнайменше. Та це моє ставлення змінилося під час гай-стейкс грінду, який я мав на SCOOP та серії GG. Я зрозумів, в чому родзинка фрізаутів, став грати цей формат значно охоче.

Цієї неділі я почав катати рано, о 16:00. Я пройшов у другий день якоїсь чергової Mystery фази в GG, яка спрямована на обслуговування азійського ринку. В 16:00 турнір починається... ну дуже зручно, особливо, коли решта цікавих івентів заплановані на 19:30+.

В фазі я впорався десь за хвилин 15-20 🔥

Що не тільки сильно мене підбадьорило, ба більш, взагалі змусило ставити собі екзистанційні запитання:

• що я тут роблю?
• чому я не п'ю пиво зараз на морі з друзями? (а вони після весілля залишилися неподалік води)
• навіщо я намагаюся, якщо нічого все одно не працює?

Коротше, я почав активно скиглити в етері і якось примушувати себе до ефективної самореалізації в межах недільної катушки. Гра має вартувати свічок - це правило мінімум. Інакше, море+пиво сильно переважують. Вирішив зіграти все, що зможу. В 150-му GGM було продане 11% часток з виставлених 50%. І я вирішив не скасувати, а зіграти все одно.

Тут треба ще додати, що з турнірів, починаючи десь з суботи, я відлітав наче пробка з пляшок шампанського в новорічну ніч. Це ваще не додавало мотивації, але швидко звільняло слоти на екрані. Хто зна, як би я вчинив, затримавшися в 44-му (2 шт), 55-му (2 шт) чи ще якихось туріках надовго? Міг не зіграти... ох і міг.

Anyway, граю. Перші кілька годин взагалі на турік уваги особливої не звертав. Грав свою гру. Десь складалось, десь - ні. Десь помилявся, а десь грав добре. Робоча сесія.

Ближче до ночі мав діпран в 530-му білдері в ПС. Та не вигоріло, відлетів 12-м, знову не понюхавши фіналки. Настрій вже філософскьий. Погляд розфокусований. Амбіції дримають.

І от тут я не беруся сказати, коли щось більш-менш почало промальовуватися. Пам'ятаю, що вже чи то запізно вночі, чи зарано вранці у мене був один стіл. І цей турнір не був серед тих, де все йшло гладенько. Я тягнув час, щоб переживати маленькі пей-джампи, кілька разів опинявся на канатах, розкручувався з 5-6 блафндів. Ніщо не передвіщало перемоги. Хоча фіналкою в якийсь момент таки запахло.

Дуже чітко пам'ятаю, як до мене звернувся глядач. Він сказав: вмираю спати хочу, для мого спокою, Гош, повтори 10 разів: "Я точно втащу цей турнір". Я й повторив. Можливо, то був саме той момент, коли я подумав, що це насправді можливо. А глядач спокійно пішов спати.

І була передфіналка, довга і непроста.

І був прохід на фіналку, розсадка та відкат блайндів.

В мене було десь 40бб. В чіпавка - 150.

Не дуже добре пам'ятаю, як проходила гра. Все вже як в тумані.

Точно і не скажу, скільки я кави випив, але в ХА я вже пив редбул. Мене питали, кого важче було подолати на фінальному столі? А я чесно відповідав - втому. З нею було боротися неймовірно складно.

Пам'ятаю, як в 3максі програв префлоп олин 99>AQo, а потім впушив KJs 20bb і переїхав його ж QQ. Як вибив хлопця на 5 блайндів Т5о вс 99.

Потім був ХА. Вирішувальна роздача Q9o vs JJ. Далі - все швидко і легко. І гоп! Омріяна перемога!

Загалом, стрім тривав 16 годин. Я, звісно, молодець. Та розумію, наскільки мені пощастило.

Далі - продовження навчання, розвиток, робота над собою. Все за планом! Але як же вона була мені потрібна! Як же сильно!

P.S. Ще в часи, коли я був амбасадором GG UA, я мріяв отримати рамочку над аватаром. Для цього було необхідно виграти турнір серії GGMasters. Кілька разів мені це майже вдалося. Але потім ця очівка наче втратила для мене актуальність, я припинив намагатися, вже не грав туріки по 25$ заради неї. І от, несподівано, негадано-неочікувано, в такий феєрічній манері, раптово мені вдалося (як каже дружина) - закрити гештальт. Приємно)

Дякую, друзі, за увагу, підтримку та за віру в мене.

Щіро Ваш,

Гоша