Прев'ю ЧС з футболу 2026 | Група G (🇧🇪Бельгія 🇪🇬Єгипет 🇮🇷Іран 🇳🇿Нова Зеландія)

Вітаю Спільното!

Продовжуємо знайомитися зі збірними - учасниками ЧС-26. В минулому блозі якраз закрив екватор. І після невеликої перерви переходимо до другої половини збірних. Як завжди, посилання на попередні прев'ю можна знайти в кінці блогу. А у нас група G!

🇧🇪 Бельгія - нове покоління червоних дияволів, яке намагається завершити незавершене

Після завершення епохи золотого покоління багато хто очікував спад збірної Бельгії. Але замість повної перебудови бельгійці поступово переходять у нову фазу - з молодими лідерами, новим тренером і все ще величезною кількістю таланту в атаці.

 Кваліфікацію на ЧС-2026 Бельгія пройшла без особливих проблем. Команда не програла жодного матчу, а головними конкурентами у групі були Уельс, Північна Македонія та Казахстан. Хоча бельгійці кілька разів втрачали очки, загалом вихід на мундіаль виглядав цілком контрольованим.

 Тепер перед Бельгією стоїть інше питання - чи здатна ця нова версія команди знову стати реальним претендентом на великі результати після болючого завершення ери Азара, Компані та Вертонгена.

• Тренер

Збірну очолює француз Руді Гарсія, який прийшов після невдалого періоду Доменіко Тедеско. Гарсія - досвідчений тренер із великим бекграундом у європейському футболі: чемпіон Франції з Ліллем, півфіналіст Ліги чемпіонів із Ліоном та колишній тренер Роми й Наполі.

 Його головне завдання - провести м’яку зміну поколінь, не зруйнувавши при цьому конкурентність команди. Гарсія намагається зробити Бельгію більш агресивною без м’яча, швидкою у переходах та менш залежною від індивідуальної магії ветеранів.

 Поки що результати виглядають позитивно. У березні бельгійці розгромили США 5:2 навіть без Лукаку та Куртуа, а сама команда виглядає значно живішою, ніж наприкінці циклу Тедеско.

• Як грає Бельгія

Основна схема - 4-3-3 або 4-2-3-1 залежно від суперника.

 Бельгія грає через швидкість флангів, активний контрпресинг і швидкі переходи після відбору м’яча. Команда багато покладається на індивідуальну перевагу своїх атакувальних гравців, особливо у відкритому футболі.

 Головна зброя - Джеремі Доку. Саме через нього будується значна частина атак. Його дриблінг та здатність проходити суперників один в один роблять Бельгію дуже небезпечною у перехідних фазах.

 У центрі поля все ще величезну роль відіграє Кевін Де Брюйне, який відповідає за темп, просування м’яча та останній пас. Атака може змінювати структуру залежно від суперника: або через класичного форварда Лукаку, або через більш рухливу модель із Де Кетеларе чи Опендою.

• Лідери команди

Новим обличчям цієї збірної стає Джеремі Доку. Він провів сильну кваліфікацію, ставши головним джерелом швидкості, креативу та хаосу для будь-якої оборони.

 Але головною зіркою команди все ще залишається Кевін Де Брюйне. Навіть у 34 роки він залишається одним із найкращих плеймейкерів світу й футболістом, який може вирішити матч одним пасом.

 Також важливими для цієї Бельгії є Ромелу Лукаку - найкращий бомбардир в історії збірної, Лоїс Опенда - форвард нового покоління з величезним обсягом роботи без м’яча, Амаду Онана - ключовий баланс у центрі поля, а також Шарль Де Кетеларе, який поступово стає дедалі важливішим у фінальній третині.

• Слабкі місця

Головна проблема Бельгії - оборона.

Епоха Вертонгена, Алдервейрелда та Компані давно завершилася, а нова лінія захисту поки що не виглядає настільки ж надійною. Теате, Дебаст, Мехеле та інші молоді захисники мають талант, але їм бракує стабільності та досвіду на топ-рівні.

 Особливо помітними проблеми стають, коли фулбеки високо піднімаються вперед і команда втрачає м’яч. Бельгія іноді залишає багато простору за спинами захисників.

 Також є питання щодо фізичного стану ветеранів. Лукаку та Де Брюйне все ще критично важливі для системи Гарсії, але навантаження на них доведеться дуже грамотно розподіляти протягом турніру.

• Історичний контекст

Найкращий результат Бельгії на чемпіонатах світу - третє місце у 2018 році.

 Саме те покоління вважалося найсильнішим в історії бельгійського футболу, але команда так і не змогла виграти великий турнір. Поразки від Аргентини у 2014 та Франції у 2018 досі сприймаються як втрачені можливості.

 Провал на ЧС-2022, де бельгійці навіть не вийшли з групи, фактично став завершенням тієї ери.

Тепер Бельгія входить у новий цикл - менш зірковий, але, можливо, більш голодний до успіху.

• Прогноз

Бельгія все ще залишається дуже небезпечною командою для будь-якого суперника.

У цієї збірної достатньо таланту в атаці, щоб проходити далеко по турніру. Якщо Доку продовжить прогресувати, а Де Брюйне та Лукаку підійдуть до чемпіонату у хорошому стані, бельгійці можуть знову претендувати на серйозний результат.

 Але поки що ця команда більше виглядає як збірна перехідного періоду - з величезним потенціалом попереду, але без тієї стабільності та цілісності, яку мала Бельгія часів свого золотого покоління.

🇪🇬 Єгипет - останній великий шанс Салаха переписати історію своєї збірної

Для збірної Єгипту ЧС-2026 - це не просто повернення на мундіаль після пропуску турніру в Катарі. Це шанс нарешті позбутися статусу команди, яка роками домінує в Африці, але постійно провалюється на чемпіонатах світу.

 Кваліфікацію єгиптяни пройшли дуже впевнено. Команда не програла жодного матчу у відборі, виграла вісім зустрічей із десяти та пропустила лише два м’ячі. Головним конкурентом був Буркіна-Фасо, але Єгипет контролював ситуацію практично протягом усього циклу.

 Тепер головне питання - чи зможе це покоління нарешті принести Єгипту першу перемогу в історії чемпіонатів світу.

• Тренер

Команду очолює легенда єгипетського футболу - Хоссам Хассан.

 Найкращий бомбардир в історії збірної Єгипту тепер намагається увійти в історію ще й як тренер. Саме Хассан грав за Єгипет на ЧС-1990, а тепер вивів команду на мундіаль уже у ролі наставника.

 Його стиль досить прагматичний. Хассан будує команду насамперед через дисципліну, компактність та організовану гру без м’яча. Єгипет не намагається домінувати у володінні, а робить ставку на швидкі переходи та індивідуальну якість своїх лідерів.

 Поки що ця модель працює. Лише два пропущені голи за весь відбір - один із найкращих показників серед усіх африканських команд.

• Як грає Єгипет

Основна схема - 4-2-3-1, хоча проти сильних суперників команда іноді переходить на 3-4-1-2.

 Головна ідея - компактна оборона та максимально швидкий вихід у контратаки через Мохамеда Салаха й Омара Мармуша.

 Салах отримує свободу зміщуватися в центр, опускатися глибше або шукати простір між лініями. Мармуш додає швидкість, пресинг і постійний рух без м’яча. Разом вони формують одну з найнебезпечніших атакувальних зв’язок серед африканських збірних.

 У центрі поля Єгипет грає досить обережно, намагаючись не розривати структуру. Фулбеки також рідко бездумно летять вперед - команда значно більше думає про баланс, ніж про постійний контроль м’яча.

Лідери команди

Головна зірка збірної - Мохамед Салах.

 Для нього ЧС-2026 може стати останнім великим міжнародним турніром у кар’єрі та шансом нарешті змінити історію Єгипту на чемпіонатах світу. Саме навколо нього будується вся атакувальна система команди.

 Не менш важливим стає Омар Мармуш, який поступово перетворився на ідеального партнера для Салаха. Його мобільність, агресія без м’яча та здатність створювати моменти значно полегшують життя лідеру збірної.

 Також важливими для команди є Трезеге - досвідчений турнірний боєць, Емам Ашур - один із найенергійніших хавбеків збірної, а також Мохамед Абдельмонем і Рамі Рабіа, які забезпечують стабільність у центрі оборони.

• Слабкі місця

 Головна проблема Єгипту - залежність від Салаха. Коли суперники закривають його або позбавляють простору, команда іноді виглядає занадто передбачуваною в атаці. Саме тому форма Мармуша та інших гравців фінальної третини буде критично важливою.

 Також залишається питання рівня суперників у кваліфікації. Африканський відбір - це одне, але проти топових європейських чи південноамериканських збірних темп і якість гри будуть зовсім іншими.

 Єгипет добре захищається, але поки складно сказати, наскільки ця структура витримає тиск команд світового рівня.

• Історичний контекст

 Єгипет став першою африканською та арабською збірною в історії чемпіонатів світу ще у 1934 році.

 Але попри величезну футбольну історію та статус одного з грандів Африки, єгиптяни досі жодного разу не вигравали матч на мундіалі.

 Після невдалого виступу у 2018 році, коли травма Салаха серйозно вдарила по команді, нинішній турнір сприймається як шанс нарешті перегорнути цю сторінку.

• Прогноз

 Єгипет виглядає дуже незручною командою для будь-якого суперника.

 Організована оборона, швидкі контратаки та футболісти рівня Салаха й Мармуша дозволяють єгиптянам створити проблеми навіть фаворитам. Якщо команда збереже свою дисципліну й отримає достатньо якості від атакувальної лінії, вихід із групи виглядає цілком реальним.

 Але багато що залежатиме від того, чи зможе Єгипет знайти баланс між прагматизмом і сміливістю. Бо на чемпіонатах світу одного лише терпіння зазвичай недостатньо.

🇮🇷 Іран - одна з найбільш незручних і прагматичних збірних Азії, яка знову їде на чемпіонат світу з надією нарешті подолати груповий етап

Для збірної Ірану це буде вже четвертий чемпіонат світу поспіль. За останні роки команда остаточно закріпилася серед футбольної еліти Азії, але головна проблема залишається незмінною - іранці досі жодного разу не виходили до плей-оф мундіалю.

 Кваліфікацію на ЧС-2026 Іран пройшов доволі впевнено. Команда програла лише один матч із шістнадцяти у двох раундах відбору та забезпечила собі путівку на турнір заздалегідь. Особливо важливою стала стабільність у великих матчах - Іран традиційно дуже важко обіграти навіть топовим суперникам.

 Але підготовка до турніру проходить у непростій атмосфері. Навколо збірної постійно виникають політичні та організаційні питання, а також скандали навколо складу команди. Попри це, Іран залишається дуже небезпечним суперником, який здатен ускладнити життя будь-кому.

• Тренер

Команду очолює Амір Галенойї, який повернувся на посаду після ЧС-2022.

 Його стиль роботи чудово знайомий іранському футболу - дисципліна, прагматизм і ставка на результат. Галенойї не є тренером, який будує видовищний футбол. Його головна мета - зробити команду максимально організованою та конкурентною у важких матчах.

 Попри хороші результати у відборі, далеко не всі в Ірані задоволені його роботою. Тренера часто критикують за надмірну обережність і ставку на ветеранів замість омолодження складу. Але саме його система дозволяє Ірану стабільно проходити кваліфікації та залишатися дуже неприємною командою для фаворитів.

• Як грає Іран

Іран грає у дуже прагматичний та компактний футбол.

Найчастіше команда використовує схеми 4-3-3 або 4-2-3-1, але головний акцент робиться не на контролі м’яча, а на організації без нього. Іранці багато часу проводять у середньому та низькому блоці, намагаючись закривати центральні зони та ловити суперників на помилках.

 У позиційній атаці команда не виглядає надто креативною. Основна ставка - швидкі переходи, вертикальні передачі та ефективне використання моментів.

 Особливо важливу роль у цій системі відіграє Мехді Таремі, навколо якого фактично будується вся атакувальна гра. Також Іран активно використовує фланги, де багато роботи виконують Мехді Гаєді та Амірхоссейн Хоссейнзаде.

 При цьому команда залишається дуже залежною від того, чи зможе першою забити. Якщо Іран веде у рахунку - грати проти них надзвичайно важко. Але коли доводиться відіграватися, проблеми в атаці стають дуже помітними.

• Лідери команди

Головна зірка збірної - Мехді Таремі. Форвард Олімпіакоса вже багато років залишається обличчям іранського футболу та одним із найкращих нападників Азії. Саме через нього проходить майже вся атакувальна гра команди. Таремі чудово працює у штрафному майданчику, вміє чіплятися за м’яч та максимально ефективно використовує навіть мінімум моментів.

 Дуже важливим для структури залишається Саман Годдос - головний креативний гравець команди, який відповідає за просування м’яча між лініями.

 У центрі поля величезний обсяг роботи виконує Саїд Езатолахі, який фактично страхує всю оборонну систему.

 Також важливу роль відіграє воротар Аліреза Бейранванд - один із найдосвідченіших гравців цієї збірної та людина, яка неодноразово рятувала Іран у великих матчах.

• Слабкі місця

Головна проблема Ірану - нестача швидкості та креативу в атаці.

 Команда дуже сильно залежить від форми Таремі, а після відсутності Сердара Азмуна навантаження на нападника стало ще більшим. У багатьох матчах Іран створює надто мало моментів, а коли суперник перекриває Таремі, атака часто просто зникає.

 Також викликає питання вік складу. У збірній досі багато ветеранів, а швидкість оборони проти топових суперників може стати великою проблемою.

 Ще один фактор - постійний зовнішній тиск навколо команди. Політична ситуація, складнощі з підготовкою та додаткова увага медіа можуть впливати на атмосферу всередині збірної.

• Історичний контекст

Іран поступово став однією з найстабільніших збірних Азії на чемпіонатах світу.

 Починаючи з 2014 року команда не пропустила жодного мундіалю, але головна історична мета залишається незмінною - уперше вийти до плей-оф.

 Найближче до цього Іран був у 2018 році. Тоді команда драматично обіграла Марокко, зіграла внічию з Португалією Кріштіану Роналду та лише мінімально поступилася Іспанії.

 Саме той турнір багато хто досі вважає найкращою версією Ірану в історії.

• Прогноз

Іран виглядає дуже небезпечною командою для групового етапу.

 Ця збірна навряд чи буде домінувати або грати у видовищний футбол, але майже напевно зробить кожен матч максимально важким. Організована оборона, досвід і вміння грати другим номером можуть принести Ірану дуже важливі очки.

 Багато що залежатиме від форми Таремі та того, чи зможе команда впоратися з тиском навколо турніру.

 Але саме ЧС-2026 виглядає для Ірану однією з найкращих можливостей у своїй історії нарешті пробитися до плей-оф.

🇳🇿 Нова Зеландія - головна сила Океанії

Після довгої перерви збірна Нової Зеландії повертається на чемпіонат світу. Для них це буде лише третій мундіаль в історії, але команда підходить до турніру з дуже впевненим кваліфікаційним циклом та, можливо, найсильнішим поколінням за останні роки.

 Після переходу Австралії до азійської конфедерації саме Нова Зеландія стала головною футбольною силою Океанії. Відбір на ЧС-2026 команда пройшла майже без проблем - п’ять перемог у п’яти матчах, лише один пропущений м’яч і повне домінування над суперниками.

 Особливо вражаючими стали матчі плей-оф: розгром Фіджі 7:0 та впевнена перемога над Новою Каледонією 3:0 у фіналі кваліфікації.

• Тренер

Команду очолює Даррен Бейзлі - англієць, який уже багато років працює всередині системи новозеландського футболу.

 Свого часу він грав у Англії за Вотфорд та Волсолл, а після завершення кар’єри поступово став частиною футбольної структури Нової Зеландії. Бейзлі працював із молодіжними збірними, був асистентом у різних вікових категоріях, а у 2023 році очолив національну команду на цикл ЧС-2026.

 Його головна заслуга - створення дуже організованої та цілісної команди, яка чітко розуміє свої сильні сторони та не намагається грати у футбол, який їй не підходить.

• Як грає Нова Зеландія

Нова Зеландія використовує досить просту, але ефективну модель гри.

Найчастіше команда грає за схемами 4-2-3-1 або 4-4-2, роблячи ставку на компактність, фізичну боротьбу та швидке просування м’яча вперед.

Попри стереотипи, All Whites не зводять гру лише до довгих передач на форварда. Бейзлі намагається будувати більш структурований позиційний футбол, де команда контролює м’яч і поступово просувається через центр та фланги.

 Але головна зброя все одно залишається незмінною - швидка доставка м’яча на Кріса Вуда та боротьба за підбирання.

 Особливо небезпечно Нова Зеландія виглядає у перехідних фазах та після стандартів, де фізична перевага часто стає ключовим фактором.

 При цьому команда може виглядати дуже по-різному залежно від інтенсивності. Березневі товариські матчі це чудово показали: поразка 0:2 від Фінляндії та вже через кілька днів перемога 4:1 над Чилі.

•  Лідери команди

Беззаперечний лідер збірної - Кріс Вуд. Форвард Ноттінгем Форест переживає один із найкращих періодів у кар’єрі та залишається головною атакувальною зброєю команди. Вуд - найкращий бомбардир в історії збірної Нової Зеландії та її капітан.

 Саме через нього проходить більшість атак. Його гра корпусом, боротьба у повітрі та вміння завершувати моменти роблять Вуда головною надією збірної на цьому турнірі.

 Дуже важливу роль також відіграють Елайджа Джаст та Бен Вейн - швидкі та енергійні гравці, які активно працюють у другому темпі та добре використовують простір навколо Вуда.

 У центрі поля варто відзначити Марко Стаменіча та Сарпріта Сінгха, які відповідають за баланс і просування м’яча.

 А в обороні одним із найперспективніших гравців вважається Тайлер Біндон - молодий центральний захисник, який уже привернув увагу англійських клубів.

• Слабкі місця

Головна проблема Нової Зеландії - загальний рівень складу у порівнянні з топ-збірними.

 Проти команд рівня Океанії система працює майже ідеально, але на чемпіонаті світу різниця у швидкості прийнятті рішень та індивідуальному класі стає набагато помітнішою.

 Також команда має проблеми при обороні стандартів. Саме це особливо проявилося у матчі проти Фінляндії, де новозеландці виглядали дуже вразливо після навісів та подач.

 Ще одна проблема - залежність від Кріса Вуда. Якщо суперник перекриває головного форварда або команда не може якісно доставляти йому м’яч, атака часто стає занадто прямолінійною.

• Історичний контекст

Для Нової Зеландії це буде лише третій чемпіонат світу в історії.

 Дебютний мундіаль у 1982 році вийшов дуже важким - команда програла всі три матчі та пропустила 12 м’ячів.

 Натомість виступ у 2010 році став справжньою футбольною казкою. Нова Зеландія тоді не виграла жодного матчу, але й не програла жодного - ні Словаччині, ні Італії, ні Парагваю.

Більше того, саме All Whites стали єдиною збірною того турніру, яка завершила ЧС без поразок.

Саме цей виступ досі залишається головною гордістю новозеландського футболу.

• Прогноз

Нова Зеландія виглядає типовим андердогом групи, але командою, яку точно не варто недооцінювати.

Організована структура, фізична боротьба та Кріс Вуд попереду можуть створити проблеми будь-кому - особливо у матчах, де суперник недооцінить новозеландців.

Ключовою для All Whites майже напевно стане гра проти Ірану. Саме цей матч може визначити, чи зможе Нова Зеландія поборотися за історичний вихід до плей-оф.

Наврядчи ця команда буде домінувати, але вона точно здатна зробити групу максимально незручною для фаворитів.

Прогнози на групу G: хто пройде далі?

🇧🇪Бельгія підходить до турніру беззаперечним фаворитом групи. Букмекери оцінюють шанси бельгійців на перше місце приблизно у 70%, і це цілком логічно. Навіть після завершення ери золотого покоління у команди залишається величезний атакувальний потенціал.

Кевін Де Брюйне, Жеремі Доку, Ромелу Лукаку, Лоїс Опенда, Шарль де Кетеларе - за рівнем індивідуальної майстерності Бельгія помітно перевершує всіх суперників у цій групі. А повернення Тібо Куртуа додає команді стабільності у воротах, якої їй дуже бракувало останніми роками.

🇪🇬Єгипет виглядає головним претендентом на друге місце. Зв’язка Мохамед Салах - Омар Мармуш уже зараз виглядає однією з найнебезпечніших атакувальних пар серед команд другого ешелону на цьому чемпіонаті світу.

 При цьому єгиптяни мають дуже організовану структуру гри та якісну оборону, що робить їх особливо небезпечними у матчах проти рівних суперників.

🇮🇷Іран традиційно залишається дуже неприємною командою для будь-кого. Дисципліна, компактність та прагматичний стиль дозволяють іранцям регулярно нав’язувати боротьбу навіть фаворитам. Саме матч Іран - Єгипет цілком може стати ключовим у боротьбі за вихід до плей-оф.

🇳🇿Нова Зеландія виглядає явним андердогом групи. Хоча команда має характер, хорошу фізичну підготовку та Кріса Вуда попереду, загального рівня складу все ж може не вистачити для конкуренції на такому рівні.

Втім, вони здатні створити проблеми будь-кому.

Головна інтрига групи - боротьба за друге місце.

Це група, де навряд чи буде багато красивого футболу. Тут очікуються важкі, жорсткі та дуже напружені матчі, де все можуть вирішити один стандарт, помилка чи контратака.

Мій прогноз на підсумкову таблицю:

1. 🇧🇪Бельгія
2. 🇪🇬Єгипет
3. 🇮🇷Іран
4. 🇳🇿Нова Зеландія

Також, на мою думку, маємо доволі перспективний експрес 

Посилання на попередні прев'ю:

Прев’ю ЧС з футболу 2026 | Група A (🇲🇽 Мексика 🇿🇦 ПАР 🇰🇷 Південна Корея 🇨🇿 Чехія)

Прев’ю ЧС з футболу 2026 | Група B (🇨🇦 Канада 🇧🇦 Боснія і Герцеговина 🇶🇦 Катар 🇨🇭 Швейцарія)

Прев’ю ЧС з футболу 2026 | Група C (🇧🇷 Бразилія 🇲🇦 Марокко 🇭🇹 Гаїті 🏴󠁧󠁢󠁳󠁣󠁴󠁿Шотландія)

Прев’ю ЧС з футболу 2026 | Група D (🇺🇸 США 🇹🇷 Туреччина 🇵🇾 Парагвай 🇦🇺 Австралія)

Прев'ю ЧС з футболу 2026 | Група E (🇩🇪Німеччина 🇨🇼Кюрасао 🇨🇮Кот-д’Івуар 🇪🇨Еквадор)

Прев'ю ЧС з футболу 2026 | Група F (🇳🇱Нідерланди 🇯🇵Японія 🇸🇪Швеція 🇹🇳Туніс)