Про те, що завжди не вистачало, а тепер є :)

Вітаю!

Коли я жив в Сімферополі, мене завжди обурювало що в Києві так багато вселяких концертів, подій, виставок, евентів та взагалі культурне життя між Кримом та у столиці — прірва. 

В нас був "театр імені пушкєна" в центрі, та раз в пару років гуф с бастой по морським містам.

(Звісно я прибільшую і на Океан Ельзи ходив і на Олега Скрипку, алє ж..)

Переїхавши в Київ після навали "зельоних чєловєчков", я відкрив для себе кінотеатр Жовтень. 

Справа в тому що українське кіно, дуже часто приходить показати себе саме туди, і перш за все, своі фільми представляють режисери та актори.

Саме це і було сьогодні

Один із модераторів спочатку:

"Дуже цікаво що 

ми показуєм в середні серпня,

фільм Вересень,

в кінотеатрі Жовтень" 

Подіі ці проходять часто, приблизно 1 в тиждень, буває 2, буває 0. Тому в середньому 4 за місяць.

Я вже і не порахую скільки разів я був, та кого бачив та чув(після фільму люди с залу задають питання, та хвилин 20 обговорюють з учасниками)

Квитки треба брати раніше, тому що в останній день це завжди виглядає ось так:

А коли були брати з фільму Люксембург, Люксембург за тиждень вже не було квитків, квиток був 500 грн, та аукціон речей з фільму(всі гроші на ЗСУ)

Сьогодні я побачив та почув Миколу Вересня, та Лєся Подерев'янського, ось вони

Було весело, вони влучно матюкались та жартували)

Про фільм - без спойлерів :)

Трєш, угар і содомія.

Цє мій перший пост, всім гарної неділі

༼⁠ ⁠つ⁠ ⁠◕⁠‿⁠◕⁠ ⁠༽⁠つ