Психологія «39-го розміру»: Чому поради не працюють?

Я не спортивний психолог, навіть не психолог з адикцій (залежностей). Та і мені здавалось, що ви вже стільки читали про той тільт, про запобігання лудоманіі, що нічого цікавого я вам не повідаю. Писати аби просто писати, мені не цікаво, я це знаю. А ось писати для того щоб Вам було цікаво і корисно - набуває сенс.

Тож коли Катамаран написав блог, та згадуючи статтю про музику де поради були наче ми всі однакові, я замислилась, а може мої знання, стануть корисними, тож поїхали.

Усі ми розуміємо, що є генетично-індивідуальні особливості, і радити усім носити 39 розмір взуття, ну... комусь підійде, а хтось - це Ви з вашим 42... Чогось більшість статей та порад в сфері психології, саме про 39 розмір чоботів, без урахування вашого розміру та того, що ваша ціль піти на пляж.

Генетична основа нервової системи це те що не побореш, так "пальці" підгорнути можна, якщо твій розмір 42, но як бистро і далеко ти підеш? Як часто ти будеш зупинятись та шукати пластир. Знаєте, чому більшість порад це «взуття 39-го розміру»? Бо так простіше. Набагато легше написати: «Просто не тільтуйте і дихайте глибше», а ось щоб розкрити в одній статті, як робити саме вам, слід знати вашу "марку, модель та розмір", а ще потрібно щоб і ви її знали та взяли ті поради що підходять саме Вам

Тому, я пропоную вам, визначити через мої подальші статті свої характеристики та ставити питання чи писати про проблеми з якими ви стикаєтесь.

А поки на прикладі Катамарана

весь БР не закатую, офк, але можу видати абсолютно нелогічний і ідотський відрізок, коли заливаю багато. гра взагалі перестає бути грою і це більше нагадує процес закатування грошей. наче хочу наказати гвч чи інших гравців своєю бездумною пиханиною, яка мала б передбачати доїзди/переїзди, а втім наказую лише себе спустошуючи касу.

Роблю припушення  з інформацію яку маю. 

Т.к. це КЕШ ігрок, роблю припущення що це той спринтер, якому протипоказанно тривале виснаження. Зазвичай гравці в виборі яких приобладає кеш та спіни, це люди з виснажливою нервовою системою, через декілька годин за грою їх нервова система виснажується, що призводить до труднощів концентрації (мозок пливе), гальмовних процесів збудження, реактивність  бере верх над активністю. 

Також людям з цим типом нервової системи важко переносити напруження під тиском (великих та значущих сум, негативних обставин зовні, в тому числі відволікаючих подразників, та інтенсивних емоцій).  Такому гравцю слід дослідити скільки часу грати мені ок?

Також слід враховувати, що сесії в яких багато негативних або позитивних емоцій, тиску, єкшену слід скорочувати, ці гравці можуть почати гірше грати навіть під тиском емоцій виграних роздач. Добре б себе  знати якщо я пару роздач затягнув, або навпаки програв чи потрібна мені пауза? Якщо так, то скільки?

Дослідити той рівень напруження, збудження який коли амигдала каже:

Так, це не індивідуальне консультуваня і я зробила припущення, яке слід досліджувати, а не давати поради, і це припущуння зробленно заздалегіть лише на основі того що це кеш гравець, но все одне

Йдемо далі

PS. у таких ситуаціях хочеться мати +одну особистість. шоб коли таке неподобство починалося, то в голові приходило якесь альтер-его, яке б жорстко присікало усю цю маячню. я б просто клацав хрестик і йшов займатися чим завгодно тільки не катав покер... ех, мрії-мрії...

Класика "я не володію собою"!

І це дійсно так!  

Тобою керує амигдала.

Руми знайшли тобі альтер его (та ви розумієте про які я настройки),  Якщо ви вже в цьому стані, це дійсно майже некеровано. Цей розлючений звір буде "бути посуд"(зливати банкрол)! Однак скільки він наб'є, залежить скільки ви дозволили йому поки ваш мозок працював.

(або від того що більше ваш банкрол чи лабільність НС) 

Якщо зараз мозок працює, та ви усвідомлюєте, іноді я в падаю у цей стан та не контролюю... це добре, ви знаете що робити і без зайвих порад.

П.с. В своему блозі Катамаран добре описав, що іноді ціль не в тому щоб виграти, а в тому щоб зберегти вигране. (тож знімаємо чобіти та гойда на пляж)