Що може кнопка "приховати баланс" на PS

«Колись я дуже зрадів тому, що PokerStars зробили кнопочку, за якою можна було не бачити свій баланс на румі. Я грав тоді в мінус і просто не хотів дивитися як мій баланс на ПС безупинно зменшувався» (с) Інкогніто, володар браслета WSOP 20ХХ року

Ми всі не хочемо мати помилки. Запитайте у будь-якої людини і 99% звичайно ж скаже «Звичайно, не хочу». Адже помилки ранять нас, крадуть у нас час, гроші та приносять інші збитки.

Як же тоді не мати помилок? Є два шляхи - правильний і простий.

Правильний: знайти помилку, зрозуміти, збагнути як правильно, повторити, закріпити й у такий спосіб усунути одну помилку. Потім перейти до наступної

Простий: забити

Люди роблять дуже багато як усвідомлено так і не усвідомлено, щоб не бачити своїх помилок. Причин тому дуже багато, їх можна деталізувати й обговорювати, що дасть змогу їх краще зрозуміти. Але це індивідуальні особливості кожної конкретної сиутації. Важливо прийняти факт, що люди готові зазнавати серйозних втрат у своєму часі, грошах, зоні комфорту, майбутньому або взагалі житті, аби не визнати своїх старих помилок. Та що казати, якщо війна зараз триває через те, що один старий підкаблучник не здатен визнати свої помилки і це впливає на мільйони людей.

Яким із цих шляхів іде кожен із нас? Насправді дуже легко визначити. Для цього можна знайти багато критеріїв щоб чесно і незалежно від Ваших тверджень сказати, який шлях Ви реально обрали:

Час: скільки часу за останній тиждень Ви витратили на вирішення своєї проблеми?

//В годинах чи в хвилинах. Якщо це 0 - то щоб Ви собі не думали, Ви не можете перебувати на «правильному» шляху, тому що будь-яке виправлення потребує часових витрат.

Важливість: яка Ваша проблема найбільша?

//Не можете відповісти одразу? Значить навіть не замислювалися про це питання. Про вирішення «чого» тоді взагалі може йтися?

Проблема для тренера в тому, що йому доводиться боротися з цією вадою гравців. Гравці не хочуть бачити свої помилки, а він, сволота, їх норовить показати ще і ще раз. Гравці не хочуть бачити свої програні в тільті роздачі, а він витягує їх і просить розібратися.

Тобто, ще раз - тренеру доводиться не тренувати(!) гравця, а боротися(!) з його закритими очима на його проблеми.

• Чи знижує це ефективність тренувань?
• Чи можна це якось обійти?
• А чи повинен тренер цим взагалі для гравця займатися?
• Показувати одні й ті ж невиправлені помилки кожне тренування?
• А скільки часу він може це повторювати?

І всі ці питання замінюють саму суть тренування: «знайти проблему, показати як потрібно, перевірити що гравець зрозумів+вміє, закріпити, перейти до наступної проблеми».

Хочете отримувати ефект від своїх тренувань? Знімайте галочку «приховати баланс» зі своїх проблем.