Сповідь покеристки на Cardmates

Отце, ГЧС, я грішна! Я звертаю свою молитву, не просячи прощення, а благаючи на розуміння. І нарешті готова зізнатися в своїх гріхах... навіть - не в обмін на фішки.

 Гріх перший. Гординя. Я нехтувала математикою, вважаючи себе Твоєю фавориткою, а вдачу - подружкою. Я не розуміла, що чарти - це священі скрижалі, написані Твоєю рукою для мого ж спасіння.

 Гріх другий. Брехня. Я брехала всім за столом і, що найгірше, — самій собі, переконуючи, що маю "натс", коли в руках було сміття. Мої блефи, були такі нелепі, що навіть ніт на спаренній флеш дошці вскривав мене по третій парі

 Гріх третій. Невіра Зневірою дивилась в чарти. Невірила нітам, що мають карти.

 І ось, Отце ГЧС готова зісзнатись в прилюбодійстві. Я зраджую тобі з Кардмейтсом! Благаю не жури, і не відводь свій погляд...

Я закохалась - це любов. Він наче чує, ті поклики моїй душі, та заявляє конкурс. Це диво, Отце. Я починаю вірить, що писати стоїть, і що за це в наш час мабуть заплатять коштів. Так знову грішна Алчність. Це не останій гріх...

Мені знов замало. Відтепер не фішок в банку - я ауру хочу та мати статус. Пробач, моє прелюбодійство... ще не останнє. 

Ще гріх. Дівчача заздрість. Я хочу не браслет на WSOP, я хочу нагороду на Кардмейтсі, сьогодні подивилась та запалало в серці.

Ще є гріхи. І знов прелюбодійство, я зраджую тобі з моїми читачами, вони несуть вогонь, ти лід із сталі. Вони запалюють звезду, ти опускаешь вниз банкролу.

Не каюсь - а благаю...

Нехай зійде на мене благословення Святої Матері Математики, та я перестану тягнути карти, які стоїть скинути в пас. Нехай в мою голову назавжди поселяться чарти, нехай руки усіх покеристів будуть чисті, а за столом проти мене ніякої грязі.

 Також прошу, ні, не в останнє, підкрути свої алгоритми так, щоб читачі та таємне жюрі прожило емоції моїх історій хоть в наявному, хоть в давньому, щоб мої тексти стали помітними, читачі залишались привітними.  Освяти мою сторінку нагородою, а блог нескінченно священними вподобайками.

Да, буде так! All-in!