Коли ти все життя живеш в одному місті і навіть районі, то не можеш не проходити повз свою школу.
У когось в житті вона одна (як у мене), а у інших їх може бути дві, три і навіть набагато більше.
Саме зі школою в нас пов'язано багато спогадів, як приємних, так і не дуже.
Але саме у стінах цих закладів ми отримували свої найперші знання, котрі як ми вважали тоді були нам не потрібні. Але коли проходить доволі часу, то з'являється розуміння того, що саме це була та база, яка дала нам подальший розиток.
У стінах школи багато з нас знайшли друзів на все життя. В мене, наприклад, саме тут сформувалася компанія з якою я проводив постійно свій час.
І от проходячи повз своєї школи, як би там не було ти постійно поглядаєш на неї, відшукуючи знайомі місця. І дивишся. що змінилося з того часу, як відлунав твій останий дзвоник на подвір'ї школи.
В моїй, наприклад, зовні нічого не змінилося , окрім пластикових вікон, пофарбованих дверей і нової таблички на рідній мові.
В мене різні спогади, бо я був бешкетником і непосидючим, тому моя мама майже кожного тижня по суботах ходила до школи, а тато чекав на неї і при цьому в нього завжди була одна фраза -"Готуйся, твоя дупа буде синя".
Але завжди вона залишалася природного кольору. Міг наказати, але по іншому.
В мене різні спогади, бо я був бешкетником і непосидючим, тому моя мама майже кожного тижня по суботах ходила до школи, а тато чекав на неї і при цьому в нього завжди була одна фраза -"Готуйся, твоя дупа буде синя".
Але завжди вона залишалася природного кольору. Міг наказати, але по іншому.
та все було. А якби був спокіним, сидів рівно, то й згадати не було б чого.
В мене теж все було і записи у щоденнику і прогули, й двійки, зараз це все з посмішкою згадую.
Я допоки міг щороку повертався до школи на день вчителя, після армії вже влітку намагався класного керівника застати на роботі з квіточками, а потім стався лютий 22го... 😥
Я допоки міг щороку повертався до школи на день вчителя, після армії вже влітку намагався класного керівника застати на роботі з квіточками, а потім стався лютий 22го... 😥
Я у своїй бував після того як закінчив багато разів, але тільки одного разу ми зустрічалися однокласниками, а зараз багатьох вже нема. 35 років минуло як одна мить.
Я у своїй бував після того як закінчив багато разів, але тільки одного разу ми зустрічалися однокласниками, а зараз багатьох вже нема. 35 років минуло як одна мить.
Однокласниками ми також не зустрічалися. На 5 не зібралися, а 10 років припало на 23й рік 🤷
Ми використовуємо кукі ("cookies") відповідно до «Повідомлення про файли кукі». Використання кукі може привести до обробки ваших особистих даних. Для отримання додаткової інформації про використання файлів cookie та блокування кукі в настройках браузера відкрийте «Повідомлення про файли кукі» тут.
Якщо ви даєте згоду на використання файлів cookie та обробку ваших особистих даних відповідно до «Повідомлення про файли кукі», натисніть «Прийняти». Увага! Якщо ви заблокуєте файли cookie, які необхідні для правильної роботи сайту, це може привести до його непрацездатності.
mikki_19
Вітаю гемблінгову спільноту!!!
Коли ти все життя живеш в одному місті і навіть районі, то не можеш не проходити повз свою школу.
У когось в житті вона одна (як у мене), а у інших їх може бути дві, три і навіть набагато більше.
Саме зі школою в нас пов'язано багато спогадів, як приємних, так і не дуже.
Але саме у стінах цих закладів ми отримували свої найперші знання, котрі як ми вважали тоді були нам не потрібні. Але коли проходить доволі часу, то з'являється розуміння того, що саме це була та база, яка дала нам подальший розиток.
У стінах школи багато з нас знайшли друзів на все життя. В мене, наприклад, саме тут сформувалася компанія з якою я проводив постійно свій час.
І от проходячи повз своєї школи, як би там не було ти постійно поглядаєш на неї, відшукуючи знайомі місця. І дивишся. що змінилося з того часу, як відлунав твій останий дзвоник на подвір'ї школи.
В моїй, наприклад, зовні нічого не змінилося , окрім пластикових вікон, пофарбованих дверей і нової таблички на рідній мові.
Хочу назад до школи😍🥺
ідино, я тебе обійму
Мене школа не покидає все життя. Бо знаходиться через дорогу😁
Навіть так. В мене треба було три хвилини йти.
Школа - це пам'ять на все життя!!!
Друзі,які були поряд роками,і які є поряд вже після школи!!!
Эх,жалію, що прогулював школу )))) на компах в контер страйк)))
Бо багато втратив миттєвостей!!!!
прогули це частина школи, з ними спогади ще яскравіше.
ідино, я тебе обійму
І мене тоді, якщо обіймашки роздають.
👍👍🤝
Ех скільки спогадів за шкільні роки ....✨
Так, одне фото, а в кожного свої спогади.
ти вундеркінд чи батьки хотіли тебе поскоріше з дому випхати?
Хотіли щоб поскоріше закінчив школу, та вже на якусь роботу йшов, гроші заробляв))
прогули це частина школи, з ними спогади ще яскравіше.
100%
дякую за сльози на очах.
Якщо сльози на очах, то це перемога. Тим не менше є і такі спогади.
Якщо сльози на очах, то це перемога. Тим не менше є і такі спогади.
в мене зі школи лише теплі спогади.
Хотіли щоб поскоріше закінчив школу, та вже на якусь роботу йшов, гроші заробляв))
😁😅🤣
в мене зі школи лише теплі спогади.
В мене різні спогади, бо я був бешкетником і непосидючим, тому моя мама майже кожного тижня по суботах ходила до школи, а тато чекав на неї і при цьому в нього завжди була одна фраза -"Готуйся, твоя дупа буде синя".
Але завжди вона залишалася природного кольору. Міг наказати, але по іншому.
В мене різні спогади, бо я був бешкетником і непосидючим, тому моя мама майже кожного тижня по суботах ходила до школи, а тато чекав на неї і при цьому в нього завжди була одна фраза -"Готуйся, твоя дупа буде синя".
Але завжди вона залишалася природного кольору. Міг наказати, але по іншому.
та все було. А якби був спокіним, сидів рівно, то й згадати не було б чого.
В мене теж все було і записи у щоденнику і прогули, й двійки, зараз це все з посмішкою згадую.
та все було. А якби був спокіним, сидів рівно, то й згадати не було б чого.
В мене теж все було і записи у щоденнику і прогули, й двійки, зараз це все з посмішкою згадую.
Але головне, що не викреслив із спогадів і навіть є що дітям розказати!!!
Я допоки міг щороку повертався до школи на день вчителя, після армії вже влітку намагався класного керівника застати на роботі з квіточками, а потім стався лютий 22го... 😥
А в моїй зараз моя менша дочка вчиться 🤝😉😁
Я допоки міг щороку повертався до школи на день вчителя, після армії вже влітку намагався класного керівника застати на роботі з квіточками, а потім стався лютий 22го... 😥
Я у своїй бував після того як закінчив багато разів, але тільки одного разу ми зустрічалися однокласниками, а зараз багатьох вже нема. 35 років минуло як одна мить.
А в моїй зараз моя менша дочка вчиться 🤝😉😁
Круто. А мій не попав, ба за місцем прописки він у іншій школі, а між ними метрів п'ятсот не більше.
Я у своїй бував після того як закінчив багато разів, але тільки одного разу ми зустрічалися однокласниками, а зараз багатьох вже нема. 35 років минуло як одна мить.
Однокласниками ми також не зустрічалися. На 5 не зібралися, а 10 років припало на 23й рік 🤷
Однокласниками ми також не зустрічалися. На 5 не зібралися, а 10 років припало на 23й рік 🤷
Дасть Бог, ще буде час, коли дійсно зберетеся і потеревените, як у шкільні часи.
Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.