ТОП-1 в лізі Гуру та дещо з психології дружини покеріста

    Вітаю шановне товариство! Нарешті це відбулося. Після трьохмісячної безітмної гри в  Cardmates Private Tourneys березень подарував мені спочатку топ-3, а в останній грі ПЕРЕМОГУ.

    Але розпочну з того що ця переможна гра могла взагалі не відбутися. Всі мабуть знають яка зараз обстановка в нашій прикордонній Сумщині. В останні дні у нас тривоги і вибухи лунають майже щогодини і якщо виконувати вимоги сьогодення то пересічному громадянину треба постійно знаходитися в укриттях. Я скажу відверто, що в укриття ходив лише пару раз і то на початку вторгнення, а зараз тільки в зовсім критичних ситуаціях виконую правило 2-х стін і інколи переходжу в коридор. Звичайно я не закликаю цього робити всім і прошу це сприйняти не як браваду, а навпаки виконувати всі вимоги про відвідування укриття, особливо родинам з дітьми.

  Ось яка ситуація на Сумщині в останні дні.

    Але досить про сумне. Переходимо до подій в хомці. Початок гри був для мене невдалий. Програв декілька важливих роздач і виявився в кінці пелетону. До речі, друзі, звернув увагу, що зачасту якщо початок гри складається добре, то кінець буває плачевним і навпаки якщо на початку не ладиться то в кінці відбувається тріумф. І це не лише в хомці, а і в інших мтт. А у вас таке буває?

   Ну і звичайно як завжди в таких випадках за  справу  береться пані Фортуна. Мені складалося надзвичайно. Зразу скажу що в цій грі я виграв декілька некрасивих роздач, як кажуть в покері по бруду. І першою моєю жертвою став наш поважний синій бородач. Не знаю чим це для мене закінчиться, але я його просто нахабно переїхав. Після його ставки на терні я маючи флеш-дро і  стріт-дро зрозумів що відступати нікуди, позаду Суми і просто запушив. Побачив стріт і вирішив що це кінець, але на рівері стріт закрився і я розпочав свою тріумфальну ходу.

  На фіналку я вийшов з третім стеком і грав на мою думку занадто тайтово і врешті-решт залишився з коротким стеком. Вирішальною роздачею став мій виграш тут. Знаючи, що Катя відкривається досить широко на її пуш я заколив свої ТТ і не прогадав.

Далі було ще багато цікавих роздач.Ось я на рівері дотис оппа, знову таки з допомогою фортуни.

   Це друга моя брудна гра до того ж на баблі.

   І ось вона призова зона. На диво вона закінчилась досить швидко. Спочатку я вибив гріна (він розповів у своєму блозі, не буду повторятися) а в першій же роздачі хедз-аппу завершив справу перемогою (тепер Катя точно на мене не підпишеться)

    Тепер хотів дещо про особисте. До чого все таки практичні наші жінки. Після того як я повідомив дружину про перемогу, яка дорівнювала приблизно її пенсії, я очікував по крайній мірі на похвалу, але у відповідь почув, що це ще не наші гроші і що їх ще потрібно відіграти. (Моя кохана уже знає що з цього місяця призові в хомці складають не хрусткі купюри, а ефемерні Тгрошенята) На моє зауваження, що я вже відігравав такі гроші і навіть зводив її в кафе, вона відповіла, що тоді очікує на подарунок на вищезазначену суму. На мої зауваження щодо дистанції, дисперсії і можливості програшу вона не відреагувала і я зрозумів, що мені прийдеться добре попрацювати щоб відіграти цей приз. 

      Шановні, звичайно це жарт. Повинен сказати, що моя дружина відноситься до моєї гри досить лояльно. Вона розуміє, що в покері є як виграші, так і програші. Вона підтримує мене і вважає корисним, що я знайшов цікаве для себе заняття, яке приносить задоволення, а інколи і матеріальну вигоду. Головне, що вона вимагає від мене щоб я не хвилювався після програшів і з самого початку моєї гри в покер була вимога, що якщо я буду нервувати і зриватися після програшу буде категорична заборона цієї гри. Це досить важливо особливо у моєму віці, до того ж у мене є певні проблеми з серцево-судинною системою. Тому я відкрию тайну, після обідних програшів, я стараюсь ніяк не показувати свою реакцію, а іду на кухню, п'ю зелений чай, інколи пігулку валеріани і то щоб дружина не бачила.

     І на останок. Я раптом зрозумів, що наступну гру я буду грати з монстрами ліги Еліти і мене пробило холодним потом. Але потім я зрозумів, що якщо навіть  наші дівчатка найшли управу на наших передовиків, то негоже мені зараньше пасувати і тремтіти. Так що до зустрічі за покерними столами!