Від захоплення до розчарування один стрік?

   Радий усіх вітати у своєму блозі. Признаюсь відзразу, заголовок дещо гучнуватий (потрібно ж якось привернути увагу читачів), але давайте попорядку.

   Покер вже 3 роки як основний вид мого заробітку. Починав я з одностолових турнірів, які і на даний момент є моєю основною дисципліною. Графік з результатами виглядає якось так (без рейкбеку):

   І яйщо протягом 2021 року я отримував неймовірне задоволення від гри, навіть стрік у січні 2022 (летів щось близько 100бі) сприймався відносно спокійно, то вже стикнувшись із даунстріком на початку 2023 вперше відчув настільки явну антипатію до покеру. В результаті, я значно зменшив кількість робочих годин, а аналіз гри взагалі звівся до кількох годин на тиждень (багато хто каже, що даунстріки тільки мотивують ще більше працювати над грою, але в мене зворотня ситуація). І найцікавіше  те, що стрік то минув, а вернутись в попередній режим, та відчути минулий запал від гри  так і не вдалось.

   На даний момент, розумію, що практично переставши розбирати та удосконалювати свою гру, я тільки погіршив ситуацію. Адже задоволення часто приходить, коли вивчаються якісь нові аспекти в стратегії, які пізніше ми використовуємо в грі. Та й в цілому, не буде відкриттям, що чим більш якісніше ви попрацюєте над теорією, то відповідно і в рази краще, та впевненіше почуватиметесь за столами. Тому вирішив більше зайнятись аналізом гри, та завести блог, щоб ділитись роздачами, займатись їх обговоренням і відповідно повертати зацікавленість до покеру.

   Ось до прикладу роздача, яка могла б мене раніше вивести дещо із рівноваги, чисто через програний банк. Адже далеко не завжди нам вдається за покерним столом правильно оцінити ситуацію, та зрозуміти, що для плюсового колу нам не потрібно вигравати тут в 100%. А достатньо буде виявитись правим 1 раз із 3.  І це усвідомлення дещо вберігає від тільту, та позволяє більш розкутіше себе почувати, і не боятися  десь помилитись. Важливішим буде розібратись згодом та зробити висновки.