Від заводу до джекпоту!

Всім привіт!

 Мене звати Вова. Я МТТшнік абі 5.

Покер це шо таке? Біль та розчарування і лише деінде стримана божевільна радість. Ну це для мене.

Коли ще вчився, старша сестра шось клацала мишкою по ночах, заважала спати. Одного разу підходжу питаю: що це? Каже - покер. (ну тоді ще вконтакті). Спробував - виявилось доволі цікаво.

Але я навіть не думав ніколи витрачати свої гроші на таке. Ну, поки не почав отримувати якусь зарплату і випадково не побачив нарізки в Ютубі з Негреану, Айві та іншими на світових серіях. 

Закинув 20 баксів на страрзи. Вже увявляючи, як  даю тіпси за коктейль, який мені принесли десь на берегах Балі на лежаку під пальмою. Але через 5 хвилин 20 баксів не стало. Закинув ще - та ж сама історія. Тут я зрозумів, що я не вмію нічого і почав вчитися на стрімах різних блогерів.

Вчився погано, але таки щось почав тямити. І у вільний від роботи час вигравав туріки по 2-8 баксів. Але зливав всьо в кєші (ну не вмію, нашо лізти було). 

Працюючи на різних заводах, все мріяв підзаробити, зняти кімнату, та на декілька місяців поринути у цей божевільний світ невгамовної веселухи та переїздів. І нарешті, минули роки і моя мрія здійснилася, мене звільнили з роботи. Але заплатили файну компенсацію, хіхіх.

Я завів собі кота та дівчину (шоб було веселіше) та почав грати. Мене ще підтримував мій товариш, заходив до мене по ночах, та при кожному переїзді лаявся і молився, шоб я нарешті знайшов роботу. На другий місяць, коли гроші почали закінчуватися, стався раптовий апстрік, виграв турік за 109. З цього моменту я вважаю себе покеристом, бо я сам купляю Бусі корм.

 
Гарної гри всім!