Відкритий лист до мого друга Пашка

Любий друже Паша! Пишу тобі того листа, бо дзвонити тобі в центр дорого, і ти ще й весь час зайнятий, не знаю, в який момент втраплю, швидше за все буде тобі той дзвінок морока. Тому краще я буквами.

В мене все добре. Пунда здорова і з педікюром, який ми робили їй вчора перед твоїм фірменним турніром.

Так от, про турнір. Я дуже сподобав того файного темплієрівського персня і дуже забажав його виграти. І навіть обіграв всіх в ластлонгері, але то не помогло. Бо в тому турнірі були ще сильні наші, і вони мене випередили, а я прибіг третім. І так тим фактором розжалобився, що пішов ще раз почитати твої умови по турніру. І там натрапив на твій заклик, що хто найбільше витовче москалів – то той гарний козак.

В тому турнірі я зрозуміло, що вже вибити нікого не зміг. То я пійшов ще раз на той ГГ подивитися, де їх найбільше. І знайшов їх купу велику по 1,08 серед тих всіх 3700, шо там були на початок.

"Ото тут я й буду їх косити, як Паша велів! – я аж так тим обрадувався, що є вихід гарний моєму розстройству від 3-го місця в твоєму фірмовому турнірі. Коротше, бив я їх файно і вдало, кілька годин підряд.

А як лишилося в турнірі 2 столи, то я зробив так, що на моєму їх не стало жодного.

Але ж падлюки вижили за тим другим столом і давай мені нагло посміхатись за тою фіналкою. А тоді я згадав, що Паша казав на мене «сенсей», то я думаю – ну буде вам зараз прінудітельноє харакірі!

Порозчищав від тої падалі такий файний стіл, сидимо вдвох з опонєнтом (я думав, з Аустрії той хлопак), я вже всім задоволений і кажу йому: дивись, стеки рівні, за 1-2 однаково, часу 4 година ранку. То давай кожен забере свої грошики, баунті своє в кишеньку засуне, щоб заначка була від жінки на чорний день – ті й підем по 100 грам і спати, таке гарне діло зробили, один я більше 20 москалів поклав. Я навіть той зелений діл вивісив, щоб йому добре було понятно, що я пропоную.

. Ти знаєш, шо воно мені відповіло? Шо " у нєго большое матожіданіе от мойого вибівания!" От тут я вже розійшовся не на жарт. Ах ти перевертень такий, ще чужого прапора начепив! Коротше, Паша, мусив я прибити і того останнього. Вже нема з ким і про що домовлятись, бо лишився я сам. Так то.

То думаю, напишу я тобі листа про то все. Може в тебе там десь ще один перстень той тамплієровський відкладено на спеціальний випадок, ну, за чемпіонство. Я то розумію, що то не той турнір, але ж так гарно косили москалів – аж гіляки покінчались. Жалько, що ти не бачив. Але я не став тебе посеред ночі турбувати і кликати подивитись, бо це ж не по 15 і 4500 на виході. Шо по таким пустякам смикати.

Так то я на цей ГГ рідко ходжу, в мене від нього нєрви робляться. Але ти сказав – бий москалів – то я й бив. Добре бив, не соромно перед колєгами. А то я щось останнім часом умнічав про стратєгію і чарти, а на питання – дядьку, а де ж ваше 1-ше в кілополяні? – а показати нічого. То я зараз це питання поправив, вже не соромно. А як того файного персня мені не обломиться – то зовсім не біда. Я тепер вже знаю, як їх дубасити, і не треба для цього ніякого еквіті мати. Бери побільше – кидай подальше, ото й вся покерна філософія. Здобуду по чесному в твоєму наступному фірмовому супплі.

Я тут приклав тобі пару фоток, хлоп’ятам з дівчатками можеш показати, що за дядьку Комбодроєвича не встидно перед народом. Обнімаю тебе, бо то всьо ти придумав, я на цей ГГ заглядав рідко, а воно бачиш як вийшло.

Не ходи так часто на нову пошту, бо швидко зітруться штіблєти. І бережи себе.

Твій дядько Комбодроєвич, з озера-заповідника Вербного, що на Оболоні