Ввечері також ходити по гостям буває мудро

 Вітаю друзі!

 Щось не став я підбивати підсумки за липень хоч і профіт за місяць виявився в плюс (+50$), але настрою не було, а без настрою що за блог. І ось появився привід.

 Але перед цим кілька деталей з мого берлінського життя.

 Перш за все мене вразила велика кількість велосипедистів на вулицях Берліна. Їдуть всі від малюків3-5 років до дідусів і бабусь мого віку і старше. В школах навіть є предмет навчання їзди на велосипеді починаючи з першого класу, хотя я думаю до цього часу всі маленькі німці вміють їздити. Звичайно на такий спосіб життя спонукає те що всі вулиці обладнані велосипедними доріжками.

             Трохи здивувало те, що в Німеччині дуже оборежно відносяться до назв вулиць. Наприклад вулиця на якій розташована лікарня, де проходить лікування моя донька носить назву Пабло Неруди, рядом знаходиться вулиця Сальвадора Альєнде. Для молодого покоління ці прізвища мабуть нічого не значать, але свого часу в бувшому СРСР про них знали і стар і млад. Сальвадор Альєнде президент Чилі, Пабло Неруда чилійський поет. Сальвадора Альєнде було вбито під час перевороту, який здійснив жахливий генерал Піночет. Правда після цього Чилі стала успішною державою , а Піночета декілька разів уже демократично вибирали президентом. Яке відношення ці діячі мають до Німеччини не зрозуміло. 

      І щодо приємного. Як ви знаєте я вже 3 місяці знаходжусь в Берліні. В своєму житті я намагаюсь до мінімуму звести вживання пігулок. Але є в мене ліки які мені прописав лікар, ще 5 років тому і на моє питання скільки їх вживати відповів пожиттєво. Це ліки від тиску. У нас в Україні вони продаються в кожній аптеці без всякого рецепту. Тому я не звертав уваги що в мене ліки закінчилися. Думав зайду куплю в аптеці. Але в Німеччині це проблема. Більшість ліків, в тому числі і мої, продаються тільки по рецепту. А так як я ще не до кінця оформився, то у мене  немає сімейного лікаря і  я не можу виписати рецепт. Донька порадила мені зробити оголошення на сайті "Українці в Берліні" можливо хто буде їхати з України і привезе мені ліки. Не повірите, але вже через годину мені написало кілька чоловік і запропонувало свою допомогу. А одна жіночка, яка проживає в Берліні,  взагалі спитала мою адресу і сама привезла такі ліки додому, при цьому на відріз відмовилася брати гроші хоча вони коштують недешево. Ледве вмовив взяти шоколадку. Отак. А дехто говорить що в українців принцип "моя хата скраю, я нічого не знаю".

  Але досить вас годувати казочками, переходимо до покеру.

  Вчора ввечері, вирішив трохи пограти турніри. Зарядив 4 турніри згідно свого банкролу (до 3$) Початок був невдалий. З 4 турнірів в 3-х прийшлось робити реентрі в деяких по два. Врешті решт з двох вилетів. В одному взяв міні ітм. Але в одному Daily Special 2.5 гра пішла. Не буду перегружати вас скрінами, тим більше що я їх багато не робив, але ось після цього потроєння на горизонті замаячила фіналка.

І врешті решт вуна відбулася. Стек у мене не найвищий, я не передостанньому 8 місці, але все рівно приємно. Давно не виходив на фіналку.

Утриматися довго не вдалося. Тут на жаль не проплатили моє каре.

А це вже фінальна роздача. Ну і як же без кулера 

  Результатом задоволений.

  Рухаємось далі.

  Бережіть себе і своїх рідних!