Я тримався до останнього

Вітаю. 

Я сьогодні тримався до останнього..

(для тих хто сьорчить(search–пошук) тільки конкурси, він буде трошки пізніше, офлайн подарунки вже до мене їдуть, тим паче зараз хомки, потім 15 постів про хомки, так шо трошки "попізже")

Сьогодні про прийняття рішень (це ж трошки і про суть гри в покер, так?)

Наразі, я сиджу в місцевій кав'ярні, потім піду за місцевою піцою, а місцевим себе — не відчуваю.

Мені не бути Киянином, це я зрозумів ще коли вперше сюди з'їздив коли навчався в університеті. Їздив на виставку франшиз, та трошки пропердівся по всім знаковим місцям. 

Коли перший раз в житті спустився в метро, і побачив як тисячі "пінгвінів" по трошки перебирають ногами при підході до єскалатору, зрозумів — та як так, це не моє.

Від кримського чілу, де так багато людей буває аби що на день міста, або в дуже попсових морських курортах, відрізняється кардинально.

Я собі спокійно жив, будував з сім'єю маленький бізнес, алє з приходом "зельоних человечкав", ні бажання ні настрою вже не було.

Тому я ще трошки доігрував в покер, чекав поки все буде продано, та зібравши манатки та грошенятки переїхав подалі.

Може був сенс залишитись, та зараз працювати на гур) та відправляти розташування российской ППО, хто його зна?..

На календарі жовтень, а по факту я бачу навколо себе листопад (бо сьогодні знову холодніше ніж вчора, сильний вітер, та листя дійсно падають). В Криму зовсім не так, там холодно місяць півтора. А коли сильно змерз взимку, бо в Сімферополі  –1, година за кермом, і ти в Ялті, де +18.

В цілому, я тримався до останнього... алє сьогодні вдів осінню куртку.