Z-16 / Наш Крим / Kazantip / part 1

Всіх вітаю 

Сьогодні в мене зламався ноут .   . 

Моя робота проходить вдома , на ноуті . Тому проблема яка виникла ( я просто не міг зайти в систему ), повинна була бути вирішена дуже швидко .  Якесь чергове оновлення Widndows 11 майже вибила мене з життя .. Я швидко знайшов сервіс . Взяв сина з жінкою та погнав у центр міста .. Дякувати Богу - все виявилось зовсім не критично і вартість ремонта виявилася 100 грн  .

Коли вже ми повертались, поруч проїхала дівчина мого віку  на хорошому X5. А в салоні бехи лунав один , дуже мені знайомий трек ... Зараз ніяк не можу його знайти . Много чого з минулого  залишилося на старому ПК .  Мене так мурашнуло тоді що я навіть зупинився .. Цей трек я почув перший раз у 2008 році на Казантипі .......

Казантип у 2008 році назву Z16 . Це були часи , коли до Криму я їздив кожного року . Ніколи ні на що не проміняю Крим . Вірю в теще що ми поверенемо наш Крим дуже скоро ...  Тоді молодість біжала душе швидко . Ми любили клуби . Кожень тиждень завісали у різних закладах Харкова .. І в нас була мрія - потрапити на " Казан " - як ми його назвивали ...  Тоді я вже працював і великих проблем з грошами не було . І ми поїхали . Зі мною був мій друг . І ще один хлопчина ,  який  заради такої події прилетів з Канади . 

Кожний з нас купив візу . Це особливий пропуск який дозволяв заходити та виходити з теріторії коли завгодно . Якщо ти купував одноразовий вхід , вийшовши потім за межи - повернутися ти вже не міг . Потрібно було купувати знову .. Віза ці питання закривала .. 

З першої проведеної там ночі  - стало зрозуміло що це дійсно була подія , яку кожен рік чекали . Атмосфера була неперевршоною . Вся Україна була там . Багато європеців . Німеччина , Фінляндія...  Так -  були ще і свинособаки . Вони були відокремлено . Багато витрачали . Їх "говор" - це окрема історія . Від нього дійсно хочется блювати ... Але ми не звертали уваги на це лайно , а відпочівали . 

Музика там могла замолкати лише на пару годин .. Десь с 16-00 до 18-00 . І то дуже рідко .. Величезна кількість різних людей . Дуже гарних дівчин . Вміючих танцювати і рухатись . Все було дуже яскраво .. 

Після першої ночі - вже зранку ,  з нами відбулася дуже кумедна подія . Поруч з теріторією було багато місцевих фаст фудів та кафешек . Ми зайшли в одне з таких . Заказали . І тупо офігелі як в кафе зайшла дівчина з мікрофоном з професійною камерою . Це були репортери з Німеччині . В кафе були тільки ми і ми дали інтерв'ю  . Наш англійский вже тоді був на пристойному рівні . Тим паче "канадец" як ми називали Льоху - розмовляв взагалі свободно . Не пам'ятаю що ми там верзли . Але потім через місяць десь , наш інший знайомий який проживав тоді у Гамбузрі - побачив нас в новинах .. . І скинув нам посилання . Ржали ми дуже довго . І ще дуже довго це згадували ... 


Не хочу все розвповідати одразу . Історій багато )  Можливо це все нікому не цікаво . Але можливо хтось теж там був .

Всім добра  - люди сонця  !