Здатність змінюватися: від падінь до нових початків

Іноді кажуть що, змінится не можливо. 

 Або можливо лише ближче познайомитись із собою, але не змінитися. 

Один нейрон (білий), показаний із 5600 аксонами (синім), які з’єднуються з ним. Синапси, які створюють ці зв’язки, показані зеленим кольором. Авторство прав: Google Research & Lichtman Lab (Гарвардський університет). Ілюстрації Д. Бергера (Гарвардський університет)

Особисто я вірю, вірю після кожного падіння, вірю що в мене  все вийде. Впевнений, ви не раз стикалися з ситуацією, коли знаєте, як треба діяти, але насправді виходить трохи по-іншому
. 
 
Є знання протоколів, що треба робити щоб буле добре, але постійно якісь перешкоди і знов опиняєшся там дей починав. 

 У мене є досвід в психологіі  більше ніж 250 годин консультацій із спеціалістами (психотерапевтами) різних методолгій психотерапіі, та купа самостійної роботи над собою. 



Ось декілько висновків: 

1. За звичай у складній ситуаціі допоможе будь який терапевт, навіть бабця в тролебусі. Різниця лише в тому що терапевт не дає порад.
Потрібна людина який ти зможеш відкрито розповісти о своїх проблемах. З психологом ти платиш за такий сеанс. А просто виливати свої проблеми друзям або знайомим - моветон. 

2. Шанс змінити себе при великому бажанні надзвичайно маленький.  Все ґрунтується на роботі нейромережі нашого мозку. Щоб змінити свою поведінку, людині потрібно у її мозку побудувати новий нейросинаптичний зв'язок для цієї поведінки, закріпити працездатність цього зв'язку, і припинити живлення старого нейросинаптичного зв'язку, який вирішував схожу проблему іншим способом.

Присутність такого бажання, теж більш глибока психологічна справа, зі своїми нейросинаптичними зв'язками

Візуалізація на основі даних електронного мікроскопа, що показує положення нейронів у фрагменті кори головного мозку. Нейрони забарвлені відповідно до розміру. Авторство: Google Research & Lichtman Lab (Гарвардський університет). Ілюстрації Д. Бергера (Гарвардський університет)

3. Запис думок в зошит із запитаннями до себе стосовно справи, працює н егірше терапевта. Це такий собі протокол, який дісно працює. Але знову виникає питання про бажання та віру в зміни. Якщо відомо що можна робити але постійно ігнорується або саботується робота, слід починати з питань про це.  По типу -" Чому я не хочу цьго робити?  Відповість, відкриє можливість задати ще питання "Чому?" та "Яким чином?"

4. Навіть коли знаєш 1000 інструментів, робити їх наврядши будеш без зовншньої допомоги.

Терапевт надає розуміння, співчуття, підтримку та знає вірні підходи до вирішення проблем. Тут схоже на покер: новачку легше з тренером, ніж самостійно, і чим більш професіональний спеціаліст, тим краще. 

5. Є психологічно травмовані люди, для яких успіх = виживання. Не слід ні на кого рівнятися.

"Ти не можеш бути мною. Я не хочу бути тобою."

У всіх абсолютно різні ситуації та життя. Не слід намагатися бути кимось, або порівнювати себе з кимось. 

6. Люди не змінюються, в більшості випадків. Тому, що це дуже складна справа, Тому з одного випадку можна робити висновки стосовно поведінки в подібних ситуаціях. 

7. Більішість психотерапевтів не професіонали. Але все одно, покращення будуть від спілкування як з пункта 1.  

8. Психотерапія - це довгий процес. Не варто очікувати миттєвого вирішення проблем, хоча такі випадки трапляються. Майже після кожної сесії повинно ставати краще. Якщо після сесії ви відчуваєте себе погано, то, швидше за все, спеціаліст не досвідчений і намагається рухатися занадто швидко, не враховуючи ваші почуття. 

9. Головне в житті - відчувати себе щасливим. Періоди, коли складно, сумно, болюче, є не від'ємною частиною життя. Подолавши їх, ти набуваєш стан щасливості. Потім - повторюй. І так по колу все життя 

10. Алкоголь, наркотики, соцмережі або багато солодкого, показник психологічних проблем. 

Це лише показнік того, що наша нейромережа вирішує якісь проблеми в такий спосіб. 
Це може  бути як закриття проблем за стресом, пошук насолоди, або такий спосіб відпочинку та відновлення. 
В  той же час існують здорові способи відпочинку та відновлення.
 Спорт, медитація, читання, прогулянки, сон, хобі, ванна тощо.   Але щоб зробити такі речі звичними, потрібно витрати купу енергіі.  Не варто намагатися змінити себе радикально.

11. Стара поведінка залишається, навіть після стійких змін. Варто повторити один раз та старі звички знов з вами. Тут як з палінням. Одного разу достатьно. 

12. Обмеження себе, не працюють. Коли не буде ресурсу, та буду втомлений велика вірогідність зірватись. 


Таким чином з початку війни, я знайшов для себе декілька способів подолання стресу, які можна вважати не дуже здоровими, і вони були зі мною майже два роки. Деякі з них я вже подолав, залишилося сололодке, та багато ютуба як засіб заспокїтися.  

За останні роки життя я зрозумів, що падіння - це можливість стати сильніше.

Коли вам важко, не соромтеся звертатися по допомогу і визнавати перед собою, що справи не йдуть так, як ви б хотіли. Це може бути новим початком