даунстрік, як привід попрацювати над грою

хай,

вирішив написати про неприємне і як воно зараз вплинуло на мою гру.

цього разу гвч/диспа розмазали потужно. в $ це другий по величині мінус. якшо ж рахувати в стеках... ну, в топ20 має входити)

напевно сам те наколядував у всесвіту, коли в коментарі одного з блогів на початку травня писав, шо навіть 20000 рук просадки не мають суттєво впливати на гру, треба мати відповідний БР блаблабла.

що ж. я помилявся😁однозначно ще доволі довго нічого подібного патякати не буду, бо дуже конкретно все відчув на собі.

БР то витримав цей п***ц, хоча бачити -6000 на піку, то максимально неприємно.
але свою гру я суттєво підкорегував у більш тайтове русло, бо продовжувати махачі з відбитими опами і побачити ще за тиждень-два вже -10000 в мої плани не входить.

плюси/висновки/думки/може і поради комусь:
- публіка може і відбита, але не дурна. коли бачать, шо граєш ти незвично тайтово, то серйозніше зважають на твої рейзи/муви (ну, майже всі притомні. хто ні, то мені ж краще =).
намагаюся не надто це юзати, але певний експлойт присутній з блефами/півблефами. майже ніхто вже не наважується розкривати, бо ж таки зазвичай їх там чекає саме та рука, яку і репрезентую.

- графік не швиряє.
приємно, звісно, коли він стрімко летить вверх, але і більш розмірене зростання зараз мене цілком влаштовує.
(...та шо там зростання якесь. мене цілком влаштовує, шо він просто не летить вниз =)

- ментально весь цей бруд, звісно, вибив.
втім у неприємні відрізки завжди думаю про те, шо ці мої проблеми повна маячня на фоні того, шо переживає багато інших співгромадян в ці непрості часи.
не знаю, чи коректно взагалі робити такі порівняння, аби самозаспокоюватися, але для мене це працює. написав як є.

- аналіз гри.
ну, це база.
вважаю, шо якшо серйозно підходити до покеру, то треба приділяти час цьому.
цього разу навіть не стільки акцентувався на тому, де міг зайвого не програвати, а звернув увагу, шо я дуже люблю зарубатися з конкретними гравцями в конкретних сесіях або ж і постійно.

не можу визначити до кінця, чи така це проблема. з одного боку це кілограми профіту. з іншого, коли стрікає не туди, то це ті самі кілограми мінусу. 
певно тут загалом + на дистанції, але на даному етапі взагалі відключився від заруб з конкретними опами. почав максимально нейтрально катати практично безвідносно до особистостей.

тобто я в когось більше, а в когось менше можу сайзінги давати. використовую персональний підхід по грі на всіх вулицях, а так хто там заблафив мене скоріш за все, десь доїхав, чи ще якось трігернув - пофігу. треную і розвиваю свій покерний дзен.

- менше захисту бб. менше гри з мб.
отут багато зайвого мінусу зарито.
не треба надто боротися за те 1бб чи недорого подивитися флоп. навіть стата каже, шо це наймінусовіші позиції в принципі у всіх. нема сенсу намагатися сильно чіплятися за споти. віддай і чекай більш адекватний стартер.

- вже підзабуте мною прокручування в голові "пофіг, якшо тут доїдеш. жми пас. ситуація пахне пісюнами".
+/- шось таке от собі прокручую і значно частіше жмакаю той пас. 
впевнений, шо всім знайомо, коли опиняєшся у режимі автопілот і часто робиш автоматичні дії. саме для цього "доводиться" проговорювати собі в голові якісь речі, аби не тицати механічно кнопки.

почав завжди роздумувати у роздачах, де того вимагає розіграш, для чого в основному перейшов на гру 3-4 столи замість звичних 4-6.

- короткі сесії.
завжди в них був кращий, ніж у затяжних. тому активую таймери і граю по 20-30 хв. інколи годині.

- повернення до джерел. гра неповним стеком.
оскільки моя гра тайтовіша і на виставлення летять сильні руки, неповний стек на початку дає перевагу, аби опи охочіше зі мною стекалися постфлоп. ну або ж префлоп. обидва варіанти мене влаштовують.

ще з часів гри у холдем майже ніколи і не сідав за стіл зі 100бб. мені комфортніше завжди було починати грати з неповним стеком🤷
і оскільки це в чомусь моя "сильна" сторона, то сенсу її не використовувати?

- (можливо це трохи дивно, але тим не менш) марта костюк на ролан гаррос
загалом її гра вражає у цьому році. але по свіжим враженням, переглядаючи зараз матчі на мейджорі, мені знову, як і у мадриді, кидається в очі її впевненість. 

загалом в цьому році відмітив, як вона навчилася брати себе в руки.
коли здається, все, поплила і перемога в геймі/сеті/матчі певно їй не світить, вона показувала, шо з менталочкою в неї порядок і вигравала гейми/сети/матчі дотискаючи суперниць.

мені тут є чому повчитися і сподіваюся, шо вчуся.
кожного разу, коли відчуваю по собі, шо зараз почну екшонити зайвого, то роблю або спокійні паси, або не розганяю банки з перспективними стартерами від початку роздачі.
або ж і просто, як відчуваю, шо починаю заводитися, то вимикаю столи і йду займатися своїми справами.

GL!

PS
поки без графіку. він не має сенсу, бо я на початку шляху і своєї (можливо тимчасової) покерної трансформації.

результати і, головне, як я вправно і системно втілюю в т.ч. усе написане вище можна буде підбити принаймні після 10-20 тищ рук.

музика.
тематично напрошувався старий трек севедж гарден з промовистою назвою "flying to the moon and back", але закину той, шо сподобався з новинок: