Мій договір з ГВЧ, який він не підписував.

Це другий пост, початок ось тут.

Проаналізувавши все вищеперелічене, я дійшов висновку, що базове переконання, яке й приводить до цієї замкненої фрустрації, я б назвав «заслуга».

Спробую пояснити суть цього переконання і чому саме воно явно не проходить перевірку реальністю.

Заслуга — це переконання, яке у своєму корені має такий механізм:

Щоб щось отримати, це потрібно заслужити.

Це переконання формується з раннього дитинства у більшості людей. Батьки часто кажуть: спочатку зроби «А», потім отримаєш «Б».

Наприклад: прибери в кімнаті — і можеш пограти в приставку.

Тут важливо зрозуміти саму суть механізму — винагорода за виконану роботу.

Повернемося до покеру.

Чому я вважаю, що справа саме в цьому переконанні?

Тому що я несвідомо переніс цю модель на покерну екосистему.

Я б сформулював це так:
я стараюся, розбираю дошки, вивчаю GTO і займаюся селектом — то мені, будь ласка, і дошки, і попадання в рівер, і оплату натсів.

Так, у такій формі це виглядає вельми інфантильно і нераціонально.

Але тут дуже чітко видно, за що саме моя претензія до ГВЧ.

По суті, це уявний договір між мною та машиною обчислень, причому укладений без згоди другої сторони.

Приклад з гри:
3-бет з АК на малому блайнді проти баттона.
Виходить дошка 5–6–7 + флеш-дро, і вже знайома реакція:
«та як так, то?»

Чому так?

Тому що є переконаність у тому, що я своєю працею заслужив виногороду, а її мені не дають.

Навіть якщо я це у себе знайшов і раціонально розумію природу свого тільту, то він нікуди не зникає!

Залишається тільки останнє питання:
що з усім цим робити?