На «бабблі» власного життя: про страх зробити цей крок... ⏳
Привіт, друзі!
Як ви?
Я десь так...
Жінка 50+, без власного даху над головою, з дитиною, яка має психологічну травму через війну. Вона панічно боїться залишатися сама. Через це я прив’язана до дому й не можу вийти на звичайну роботу з дев'ятої до шостої.
Додайте сюди постійний фон - життя в прифронтовій зоні, де ми кожного дня моніторимо, що й куди летить і де вибухнуло 😪
У покері є момент перед самою призовою зоною - баббл. Це точка максимального стресу. Один невірний рух - і ти вилітаєш ні з чим після годин виснажливої гри. Один правильний ризик - і ти в призах, забираєш куш.
Саме в такій точці я зараз і перебуваю. На «бабблі» власного життя.
Яка моя стратегія? Який мій наступний крок?
Сидіти й тихо чекати на «гарну руку» від долі чи починати грати агресивно, попри страх?
Терпіти й залишатися там, де я є, чи все ж таки зібрати одну валізу, взяти дитину за руку й поїхати в невідомість?
Ці питання я задаю собі щодня. І щодня боюся знайти на них остаточну відповідь.
В покері все здається набагато простішим. Особливо, якщо це фрірол, де ти нічим не ризикуєш.
Пересиділа - і я в призах.
Але в реальності на кону - моє життя та спокій моєї дитини. Тут блайнди зростають щодня, і просто «пересидіти» не вийде. Час грає проти нас.
Я розглядаю варіанти евакуації. Це мій «олл-ін». Страшно? До тремтіння в пальцях. Але залишатися на місці - це гарантований програш.
Я не знаю, чим закінчиться ця роздача. Але я точно знаю, що треба діяти.
Дякую, що дочитали. Якщо у вас є досвід релокації з дітьми, поради або просто теплі слова - напишіть у коментарях. Підтримка мені не завадить.
Тримаймося 🙏
Вітаю з ІТМ 👍 👌
Дякую за привітання з ІТМ! Ненульовий баланс підіймає настрій 😊
Ти вже робиш важливе - не мовчиш, а відкрито говориш про свій страх. Це вже крок уперед🙌
Тримаємось, все буде добре🙏
Дякую за теплі слова. Коли ділишся цим вголос, стає трохи легше.
Вітаю з ІТМ!!!
Ти знаєш, я не маю такого гіркого досвіду, тому поради, щодо переїзду дати не можу. Але якщо ти важаєш, що життя твоєї дитини і твоє власне все більше під загрозою, то цей крок тобі рано чи пізно доведеться зробити. Можливо у спільноті хтось стикався з такою ситуацією, то дійсно порадять. а може і допоможуть.
Ти все одно молодець, що в грі, що в житті!!!
Все буде добре!!!
Дякую за підтримку!
Лови зустрічні вітання з ітм 💵
Вітаю з ітм. Все буде ок 👌.🤝🙂
Дякую за привітання! Прорвемося 🤝
Ми живемо в часи коли треба включати критичне мислення..і я впевнений,що ти знаєш правильне рішення.
Ол-ін всеодно треба йти,рано чи пізно.Бо як ти пишеш-блайнди ростуть,але поки ти приймаєш рішення..Бо настане час автоматичного ол-іну,і випаде карта долі..Яку ти вже не контролюєш.То тримай свою долю в своїх руках.Виїжай.Береженого Бог береже.Народна мудрість..а народ в нас не дурний.
Навіть не можу собі уявити наскільки важко жити в прифронтовій зоні в такому неймовірно довгому режимі стресу від війни. 🥺💔 Можливо заради майбутнього вашої дитини й потрібно ризикнути на цьому "баблі", але вибір безумовно за вами. 🙏 Нехай Господь оберігає вас і вашу сім'ю, дарує вам мужності, стійкості та вдачі пережити все це. ✨🛡️🕊️
п.с. обов'язково підпишусь на оновлення🙂
Вітаю з ітм. Важко давати поради, які можуть вплинути на подальше життя. Моя донька 4 роки назад стояла перед таким же вибором. А потім прийняла рішення від якого я не став її відмовляти і виїхала за кордон зі своєю єдиною донькою, моєю внучкою. На перший погляд у неї склалося непогано, отримала соціальну квартиру, внучка навчається в гімназії, але от у самої доньки виникли проблеми зі здоров'ям, спочатку онкологія, яку вона поборола, а зараз гострий панкреатит. Передбачити все неможливо, але рішення приймати необхідно, залежно від можливостей. Хай щастить!
Моє бачення даної ситуації,це таке ,як і в Танкістадора,рано чи пізно треба йти в оллин,адже війна не пробачає і не шкодує, автооллин призведе до краху,тому думай ,як в покері,не грай з війною тайтово,вона агресивна,а приймай критичні рішення,спасай себе,а також своє майбутнє,це і є твій оллин з позитивним кінцем,це так,як нібито в тебе кармані АА і на флопі третій туз твій суперник "Війна" з АК ,ніякої зв'язки на ФЛЕШ,ти остаточно переможець,не гай часу,а то карта може прийти їй у руки і зіграти с тобою дану ситуацію навпаки,щасти тобі, бережіть себе,в також своїх близьких.
В 22-му колишня дружина вивозила дітей у Івано Франківську обл. Десь в село. Там їм всіляко допомагали.хату дали.техніку.одяг та взагалі все що треба. Але там жила якась її подруга.тобто їхали в хоч 1 людину знали. Є різні варіанти за кордон.але це треба дізнаватися десь в соціальних службах мабуть.для яких верств населення є такі програми. Моя племінниця так і Німеччину попала на соціалку але то теж ще 23 рік був. Звичайно краще їхати де хоч когось знаєш.по Україні. Хоча б
Якщо казати покерною термінологією, то маєш наважитися і зіграти якось так: не зневірюйся і не здавайся, тримайся і не бійся піти в олл-ін, поки блайнди не зʼїли стек, бо краще самому запихнути всі фішки в центр столу з якоюсь іграбельною рукою, ніж чекати, щоб когось пересидіти і досидітися до авто олл-іну з рандомною рукою…
Бажаю тобі всього найкращого і хай все складеться так, щоб ти перемогла в турнірі під назвою «Життя»!!!
Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.