Про роботу, відпочинок. Та ще трошки про себе.

Уж така я людина. Міри не відаю.

Так вже якось склалося. На що не глянь - одне й те саме. Якщо щось в кальф - я не вмію зупинятися чи обмежувати себе. Так завжди було з алкоголем, цигарками, цукром, нездоровою їжею - їжею особливо! Особливо під серіальчик. Особливо - перед сном.

Баланс - це не про мене.

Ця тенденція відзеркалюється і в роботі.

Але якось у збоченій формі.

Я вхожу в робочій режим і працюю, поки в мене чи спину не заклинить, чи нерви не здадуть. В найкращому випадку - просто буду на межі знепритомленя від втоми. Згодом я навчився трохи себе втримувати. Але все ж не фонтан. Ну вмію спину берегти, ну з нервами ладнаю дещо краще. Але фігачити до нестями ще теж вмію та практикую. Перебільшую тут. Але не критично.

Проте, беручи трохи більше ніж 2 дні відпочинку, в роботу повернутися - це подвиг. Це важко пояснити але здається інколи, що «у міні-відпустку» уходить одна людина, а повернутися до роботи наважується вже інша.

Це не дуже прикольно закільцьовано, якщо подумати: щоб не перепрацювати необхідно нормально відпочивати, але якщо нормально відпочиваєш - до роботи вертатися нестерпно.

Вихід: відпочивати недостатньо 👍

На додачу треба розуміти, що якщо день робочий, то просто життєво необхідно заповнити якоюсь формою роботи чи самовдосконалення кожну хвилину цієї доби. А нащо час марнувати? День-то РОБОЧИЙ!

Тепер я дечому навчився і стало простіше. Наприклад, навіть після спортзалу чи просто так (якщо не о 15:00 прокидаєшся, звісно) - я беру собі 40-80 хв на проїхатися на велосипеді (як правило, слухаючи книжку), а зараз - навіть заїхати на море, скупнутися. Потім - швидко на покерне тренування чи засідання школи, чи на написання посту, чи на якусь ще робочу фігню.

Ну а після - виділяю 1,5 годинки на сон, щоб перед стрімом відпочити. Тобто, краще вже.

З вихідними, правда, все теж не так вже й просто. Частиною вихідного дня може бути спортзал, покерне тренування, якась інша форма робочої активности. Чи мікс переліченого. Інакше - випадаю з процесу, не знаю чим себе зайняти. А діл же дофіга. Я ж їх, наче, відкладаю, коли відпочиваю... непорядок!

Головне вечір щоб вільний був. Тоді сам себе вгамовуєш: стріму нема? Катки нема? Можеш лягти раніше спати та провести вечір з дружиною?

Значить був вихідний. Ще й на морі був, напевно…

Може це виглядає дивно, але саме в такому темпі життя мені зараз і комфортно. Нема часу рефлексувати, читати новини чи займатися саморуйнуванням. Результати це приносить. Вони є відчутними.

А персональний зріст завжди був для мене приємною винагородою, створював відчуття змістовності існування.

Мало, канєш, яскравих радісних подій в житті. Але ж то такий період. Та й я тут теж розмірковую, як це вирішити. Просто складно все. Ну й пріоритети в рості. Да й з роботи на довго випадати не можна. Вертатися ж важко 😄

В мене - якось так.

А у вас?

Дякую за увагу.

Ваш Гоша