Жовтень, місяць подій . Перша 4 роки з cardmates, Друга, 20 років у бізнесі.Третя, згодом;)

Хлопчики, дівчата!!! Чоловіки, жінки!!! Бабусі, дідусі!!!!!

Банальне вам Здрассссьте!!!

Дозвольте представитися, мене звуть... ммм... не важливо, як мене звуть, звіть мене Mr ESPRESSO. Мені вже скоро, на днях, стукне 46 років, дядько вже не молодий, але ще й не старий)) живу в Україні, точніше в центральній її частині, працюю на роботі, а у вільний час (граю в покер) тільки не в самому клієнті "покерок"))) , а в гру покер, де мене тільки не носила, напевно немає такої покерної кімнати, куди б я не "совав" свій ніс))) але в основному на майданчиках PokerStars (ну там на ань, юань, інь, мінь і прочих .com), так як я про нього дізнався в першу чергу ще в далекому 2008 році, спочатку гра була на фантики, потім у фрироллах, пробував грати в кеш, СНГ, МТТ, загалом УСЕ)), мені гра приносила і приносить задоволення, а якщо задоволення ще й приносить мені профіт, то самі розумієте, як звучить "хорошо провів сьогодні вільний час"))

На теперішній час я гравець у МТТ. Спочатку у мене не було мети виграти грошей, але бажання таке було завжди зі мною, коли я грав)) але варто було моєму банкролу впасти на дно в НУЛЬ, то в той момент бажання моє кудись пропадало ((...і таке траплялося все частіше і частіше. Грав я для свого задоволення і мені не було шкода витрачених грошей, так як досить заробляв в той час, будучи підприємцем. Але як підприємець я розумів, що гроші, вкладені куди-небудь, повинні приносити гроші (прибуток), а тут тільки вкладення, та ще розчарування після програшу, злість після "переїзду" і більше нічого, ну ви розумієте, про що я...))) Проблема була в тому, що до мене не доходило тоді найважливіше, це те, що для того, щоб досягти успіху в чомусь, потрібні знання, потрібен досвід, освоювання теорії і не мало самої практики, також знати і розуміти, що таке дистанція, дисперсія, тильт, бед-біт і безліч інших факторів, тому між любителем покеру і професійним гравцем у покер стоїть прірва і безодня. Професіонал — це такий підприємець в якомусь роду, він аналізує свою гру, виявляє свої помилки, одним словом, він працює над своєю грою, і покер — це його робота, яку він знає й розуміє краще за інших і продовжує її освоювати, не перестає вчитися на своїх та чужих помилках, і головне для нього — це його заробіток, його зарплата, він або вона заробляють собі на їжу. Все це усвідомлення прийшло до мене протягом кількох років, коли я встиг пережити багато подій у своєму особистому житті, внаслідок світової кризи 2009 року, бізнес був зруйнований, сім'я розпалася, але не будемо зараз про сумне, це було давно і вже не правда))) Взагалі, багато тоді впали на дно, обвал цін на ринках нерухомості, крах банківської системи і бірж, курс валюти зріс удвічі, середній клас був знищений за лічені дні, це був важкий період для всіх нас, світ змінився, ми змінилися, багато людей стали злими, жадібними та нещасливими, що призвело до ворожнечі між старими друзями, яка в подальшому призвела до зіткнень і конфліктів. Але я продовжував жити й адаптуватися, і незважаючи на всі зміни, все так само продовжував грати в покер і отримувати задоволення. Тільки тепер мене частіше відвідували думки про те, що граючи в покер, можна заробляти гроші, але завжди дотримуючись певних правил, які потрібно для себе встановити і завжди їх дотримуватись, незважаючи на тернистий шлях попереду. Спочатку я почав шукати літературу про покер, багато читав, потім спостерігав за грою досвідчених гравців та коментарями на ТБ. Привіт Городецькому та Сьоміну))) Читав статті на покерних форумах, стежив за блогами успішних гравців і дуже багато переглядав відео відомих гравців-професіоналів. У 2014 році я звернув увагу на молодого і талановитого гравця Анатолія Філатова, я дивився всі його стріми від початку до кінця. Можу з упевненістю сказати, що базу гри в покер я отримав саме з перегляду його гри. Його тодішній лузово-агресивний стиль мене підкорив. Але найголовніше, що я засвоїв із багатьох стрімів відомих гравців, це розуміння самої гри: де, коли, чому саме так, що треба, чого не варто робити і як у турнірі протягом 12-15 годин тримати себе у формі й бути абсолютно спокійним. Мені сподобалася відповідь на питання одного гравця, не пам'ятаю точно, можливо, це був сам Анатолій Філатов в прямому ефірі, коли йому в чаті задали питання, як він переносить бедбіти й тільт, на що він відповів: «А що це таке? Я не знаю, що це таке)))» До речі, на сьогоднішній день я також не знаю, що таке тільт, оскільки добре розумію, що таке дисперсія та банкрол-менеджмент і дружу з ними обома. Так, ми найкращі друзі з ними))) Коли у мене більше не було постійного доходу, як раніше, я виділив стільки грошей для гри, скільки мені не шкода було втратити. Виділив суму  10 доларів, це мінімальний депозит, і дотримуючись банкрол-менеджменту, грав на лімітах, що не перевищують 1-5% від свого банкролу. Як я досі не злився? Все просто. Я не горів бажанням у першу чергу зірвати куш. Я продовжував грати для задоволення і під час ігор вчився на своїх і чужих помилках, поступово набираючи досвід. Якщо мій банкрол зменшувався, я переключався на гру у фріролах та приватних турнірах. Гра там не легка через великі поля, але з терпінням і великою дистанцією я потрапляв у призові зони і знову нарощував свій банкрол. І навіть після успіхів, а вони були у мене  я досі не лізу на вищі ліміти. Я можу собі дозволити грати на вищих лімітах, і я, звісно, граю, але тільки не сплачуючи бай-іни напряму, а через сателіти до цих турнірів. Був час, коли я грав лише сателіти й усі виграні квитки міняв на турнірні гроші і таким чином нарощував свій банкрол для гри в MTT. Але до недавнього часу PS позбавив нас такої можливості, тепер квиток не можна обміняти на турнірні гроші, що, на мою думку, дуже сумно, особливо для новачків у покері. Але в інших покерних кімнатах така можливість є, хоч і не в такій кількості за день, як на PS, але все ж є. Наприклад, наш український Poker Match. Скористаюсь нагодою і напишу про нього тут, і повірте, я не маю відношення до цієї кімнати, як багато хто може подумати))) мовляв, реклама, агітація і все в такому дусі. Все тому, що певне відношення до Poker Match я маю, але тільки як глядач і учасник їхнього спільноти, і я можу чесно зізнатися, що винуватець мого «зеленого, поки що,» блогу і цього поста — сам директор Poker Match, який має свій телеграм-канал (Директор покеру), на якому я й дізнався про сайт https://cardmates.net/ і зареєструвався на ньому. От, власне, і все, що я хотів розповісти вам на сьогодні. Дуже хотілося б у майбутньому продовжити свою розповідь, ділитися новинами, є про що поговорити, є про що мріяти і є ще чого навчитися. Я хотів би знайти тут друзів і разом радіти та засмучуватися з ними, адже це життя, і воно завжди має туз у рукаві.

Щиро ваш, Mr.ESPRESSO