Еспен Йорстад заробив мільйони, але продовжує продавати частки у турнірах. Навіщо?
Вигравши в 2022 році WSOP Main Event Еспен Йорстад заробив 10 000 000$, після цього до них він додав ще кілька мільйонів, включаючи виплати зароблені в Triton Lobdon 2023, що нещодавно пройшов:
- 899 000$ за перемогу в $40K Mystery Bounty
- 277 500$ за 7 місце в $60K NLH
- 2 770 000$ у результаті угоди в 3-max $200K NLH
- 254 000$ за 16 місце в $125K Main Event
При цьому Йорстад сам зазначив, що більша частина з цих грошей відійшла його бекерам, які вклалися в нього купивши частку в турнірі:
Це була неймовірна серія для мене та моїх беккерів. Загалом я зробив бай-інів на 1,2M$ та оформив призових на 4M$. Загальний прибуток склав 3M$ — більшість дісталася моїм беккерам.
Мені часто ставлять два запитання:
• Скільки часток я продаю?
• І чому взагалі продовжую продавати частки після перемоги у Main Event?
Мені подобається прозорість, тому пару цифр і думок з цього приводу.
На цей Triton я вирішив, що не хочу брати на себе надто великий фінансовий ризик та пов'язану з ним дисперсію. У середньому у кожному турнірі я платив по 20K$ від себе: у турнірах дешевше — менше, а у найдорожчій події за 250K$ лише 50K$ були моїми.
Чому я продовжую продавати частки і слідувати такому підходу? Хіба не відстойно віддавати більшу частину своїх призових іншим людям?
Ні! Все зводиться до теорії корисності та закону зменшення прибутковості.
Наприклад, збільшення мого власного капіталу на 5M$ мало для мене що змінить. Але водночас програш цієї суми буде для мене руйнівною подією. Такий програш може вдарити не тільки по моїм фінансовим можливостям і свободі, так і по ментальному здоров'ю (ймовірно, це головний аргумент на користь того, щоб менше ризикувати).
Наскільки реально програти 5M$? Ну, тільки на цій серії я вніс бай-інів на 1,2M$. А зіграти кілька таких серій у мінус простіше простого.
