Ми використовуємо кукі ("cookies") відповідно до «Повідомлення про файли кукі». Використання кукі може привести до обробки ваших особистих даних. Для отримання додаткової інформації про використання файлів cookie та блокування кукі в настройках браузера відкрийте «Повідомлення про файли кукі» тут.
Якщо ви даєте згоду на використання файлів cookie та обробку ваших особистих даних відповідно до «Повідомлення про файли кукі», натисніть «Прийняти». Увага! Якщо ви заблокуєте файли cookie, які необхідні для правильної роботи сайту, це може привести до його непрацездатності.
Показати більше
Deadpool_UKR
Люди! Спільното!
Доброго ранку!
ПашкуЛішкі не спиться, маю декілька причин, про одну розповім аж післязавтра).. (соррі за інтригу)
Згадав свій улюблений вірш.
Хочу спочатку почути ваші.
Ви ж щось вчили в школі? чи я навіть вірю, що і в зрілому віці прочитали ну хоча б декілька.
Поділіться зі мною, скиньте його сюди.
(Якщо це вірш російською, киньте його в Гугл транслейт, це також рахуеться)
Між всіма хто візьме участь, розкручу колесо сьогодні в 17.01
5 переможців по 1.08$.
Дякую :)
Карма, це дуже схоже на мій вірш))
Паш, велике дякую. Порадував олдмена.
Паш, велике дякую. Порадував олдмена.
Та ти бігав за цими залізяками по всім коментар! Скікі можна
Та ти бігав за цими залізяками по всім коментар! Скікі можна
Бігав та догнав.
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство,вбите на війні.
Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
через Дніпро — водою і вогнем.
Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім’ї тулились кілька діб.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Це вже було ні зайчиком,ні вовком
— кривавий світ,обвуглена зоря!
а я писала мало не осколком
великі букви,щойно з букваря,
— той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам’ятаю.
Снаряд упав — осипалась стіна.
сильний цей вірш!
Мабуть ось цей був у саме серденько♥️
Любіть Україну, як сонце любіть,
як вітер, і трави, і води...
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Без неї — ніщо ми, як порох і дим,
розвіяний в полі вітрами...
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Сон лісний прийшов до мене в хату.
Став на стіл. Зі склянки воду п'є...
Все гаразд. Я добре буду спати,
коли сон у мене в хаті є.
Я не знаю, правда, що присниться:
ще пелюстки згорнуті у сну,
ніби зберігають таємницю -
як я тяжко ждала цю весну.
Як стогнали сосни на морозі,
як не спали верби по ночах,
як ліси шуміли в передгроззі,
як берези падали на шлях!
Сон весняний з падолисту виринув,
волохатий, синій, теплий сон.
Сосни сплять, щасливо, втихомирено,
прихилившись кронами до крон.
Ліна Костенко
сон-трава - одна з рослин яку я мріяла знайти. Знайшла.
Всі дуже гарні. Поставлю собі в "улюблене" цю тему.
Бігав та догнав.
бігати мій коник!
Паш, велике дякую. Порадував олдмена.
О сьомій ранку від PashaLe побачив конкурс,
Хотів би вірш написати, але не поставлений фокус.
Дружина спить і спить моя дитина,
В нашій сім'ї зараз тиха година)
А вже через годину, буду я на роботі,
Їжу і суші клієнтам доставляти.
Щоб не працювати мені "на заводі",
Треба банкрол швидко збирати🙃
Ось така фігня малята, нашвидкуруч написав. Раніше дуже любив писати, бо займався репом, але все було на російський. А зараз розгубився скіл і не пишу. Сім'я, робота, покер. Ну самі все розумієте😪
Мов би вчив вірші, але чомусь вивітрились з голови, треба освіжити)
А зараз поки мені дуже сподобався ось цей, від сучасної поетеси:
Немає бідних і багатих,
У цьому світі протиріч,
Є ті – у кого в серці свято,
І ті – у кого в серці ніч…
Є ті кому багатство – їжа,
І ті для кого бренд – усе,
Є ті кому не треба більше,
І ті кому б і ще і ще…
Є ті для кого скарб – родина
І ті, що цінять “папірці”,
Є ті кому над все – Людина,
І ті, – кому байдужі всі…
Є ті хто дивиться у небо,
І ті, чий погляд завжди вниз…
О, лиш би в поглядах, в потребах
Не загубити справжній зміст…
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство,вбите на війні.
Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
через Дніпро — водою і вогнем.
Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім’ї тулились кілька діб.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Це вже було ні зайчиком,ні вовком
— кривавий світ,обвуглена зоря!
а я писала мало не осколком
великі букви,щойно з букваря,
— той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам’ятаю.
Снаряд упав — осипалась стіна.
сильний цей вірш!
Еххх щось я мимо сьогодні 🥹
Перший вірш, який я нагадав, прочитавши допис.
МИНАЮТЬ ДНІ, МИНАЮТЬ НОЧІ...
Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої,
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити,
А коли ні... то проклинать
І світ запалити!
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше — спати, спати
І спати на волі,
І заснути навік-віки,
І сліду не кинуть
Ніякого, однаково,
Чи жив, чи загинув!
Доле, де ти, доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! злої!
Тарас Шевченко
Перший вірш, який я нагадав, прочитавши допис.
МИНАЮТЬ ДНІ, МИНАЮТЬ НОЧІ...
Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої,
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити,
А коли ні... то проклинать
І світ запалити!
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше — спати, спати
І спати на волі,
І заснути навік-віки,
І сліду не кинуть
Ніякого, однаково,
Чи жив, чи загинув!
Доле, де ти, доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! злої!
Тарас Шевченко
Всі, кого тегнув, напишіть Паші в приватні свої пошти! Вітаю)
Всі, кого тегнув, напишіть Паші в приватні свої пошти! Вітаю)
Спасибі, зав. суплі
Спасибі, зав. суплі
Треба перекрутити 😂😂😂😂😂
Спасибі, зав. суплі
Багато не пий
Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.